Що б ти не казав, а дощ змиває сльози
І я поступово забуваю,
Як гнав на вулицю у люті морози,
І я майже помираю.
О всесвіте, чи я тепер вільна ?
Чи просто зливаюсь з дощем ?
О всесвіте , чи я тобі рідна?
Чи зіргріюсь я пекельним вогнем?
Як не кажи, а доща не буває в морози.
Зараз зовсім не холодно,
Як тоді коли кидав у мене погрози
І тягнув за собою на дно.
О всесвіте, чи я тепер вільна?
Чи просто зливаюсь з дощем?
О всесвіте , чи я тобі рідна?
Чи зіргріюсь я пекельним вогнем?
Я не скажу, що дощем стала назавжди
В краплинах дощової води.
Не почую більше твоєї тиради
І дощ змиває сліди.
О всесвіте, я тепер вільна...
Відредаговано: 27.05.2025