Східний континент

Техношаман сидів у командному відсіку “Крихітки”, стежачи за показниками сканерів та попутно рублячись на ноутбуці в "Діггера". Судно неспішно рухалось над Південним Океаном - нещодавно вони з Ге-орі, вивчивши старі мапи, вирішили дослідити місця можливого розташування підводних баз Древніх. Вони могли згодитися, та й десь там, можливо, ховались пустельники-недобитки - те, що їх основні сили та верхівку при штурмі полярної бази знешкодили, ще не означало, що більше нікого не лишилось.

Вимогливо заблимав зеленим зв’язок, і голограма відобразила обличчя капітана Танаріена.

 - Мілорде Сергіяр, - голос ельфа був схвильованим, - ми засікли множинні повітряні цілі, рухаються з боку Східного континенту.

 - Ідентифікувати вдалось?

 - Ні, але дуже дрібні і дуже багато. Ви найближче до того місця, поки авіація або хтось з орбіти долетить…

 - Та все, все, зрозумів. Не пісяй в штанці, високородний, - покровительственим тоном промовив Техношаман. - Зараз все порішаємо. Давай напрямок.

Отримавши інформацію, шаман увімкнув внутрішній зв’язок.

 - Разіель, зміна курсу. Пересилаю координати цілі.

 - Слухаюсь, - відповів голос ельфа-пілота.

* * *

Сергіяр стояв у рубці керування, дивлячись в ілюмінатор. Невідомі об’єкти вже можна було побачити як на сканерах, так і неозброєним оком. Їх було десятки два-три.

 - Це щось схоже на вертольоти, - голос ельфа - оператора систем стеження був непевним. - Але дуже маленькі, і гвинтів більше. Під корпусом, судячи з обрисів - курсові кулемети, в деяких - міні-ракети.

 - Жодної аури розумного не відчуваю, - додав бортовий маг.

 - Безпілотники, - пробурмотів Техношаман. - Хто б сумнівався, що в цьому світі є й така [цензура].

Вищезгадані безпілотники різко додали швидкості, розходячись широким фронтом.

 - Підняти щити! Турелі до бою!

 - Випускаємо винищувачі? - поцікавився Разіель.

 - Ні. Вони не мають нормального захисту, їх всі позбивають к такій-то [цензура]. Високородний, додай газу! І маневруй. Якщо по нам летітиме все підряд - можемо не стягнути.

 - Я постараюсь, командире, - кивнув ельф. - Але це не винищувач, ним сильно не поманевруєш.

 - А ти більше старайся. А то нам всім [цензура].

Корпус “Крихітки” затремтів - корабель на максимальній швидкості рвонув вперед.

* * *

Цей бій нагадував битву ведмедя проти зграї бджіл - ось тільки бджоли виявились аж надто кусючими.

Невідомі безпілотні апарати були швидкими, маневреними і мали непоганий запас боєкомплекту. Черги скорострільних кулеметів безперервно шмагали по щитах “Крихітки”, поступово їх виснажуючи. Ракети - занадто потужні для такої дрібноти - летіли одна за одною. Від частини вдалось ухилитися, але більшість влучала в ціль.

Самі ж безпілотники постійно та хаотично рухались, і влучити в них було майже неможливо.

Дворфи-стрільці матюкались так, що демони у пеклі, зачуй вони це, бігом схопили б блокноти й почали занотовувати. Разіель і собі не відставав, дарма що був ельфом. Кулемети були аж червоні від перегріву, а в кількох випромінювачах, які встановили буквально перед відльотом, не встигали міняти кристали.

 - Щити на п’яти процентах, - попередив він.

 - Високородний! - гаркнув Техношаман, звертаючись до мага. - Бігом перезаряджай накопичувач! Поки нам звізда не приснилась!

Волхв прожогом вибіг з рубки.

Щит блимнув не більше ніж на секунду і одразу відновився - але цієї секунди вистачило, щоб одна з ракет знайшла свою ціль.

 - Відмова правого заднього двигуна, - голосом засудженого до страти повідомив Разіель. - Ловимо крен.

 - Вирівнюй нас, високородний. Як хочеш, але вирівнюй…

Ворогів поступово меншало - але не так швидко, як хотілося б.

 - Можеш чимось по площі вдарити? - звернувся Сергіяр до мага, що, розібравшись з накопичувачем, повернувся до рубки.

 - Мені для цього треба ззовні бути, - відповів ельф. - Інакше я нам стіну пропалю.

 - От [цензура]... З-під щита зможеш?

 - Думаю, так.

 - Дуй в третій ангар. За моєю командою Разіель відкриє апарельна кілька секунд. В цей момент - гати.

 - Зрозумів.

 - Ну то давай, прудким кабанчиком…

В обумовлений момент волхв кинув вогняну стіну - вона знищила кілька безпілотників, але решта уникли атаки, пірнувши вниз або вгору.

 - От [цензура] набридливі, - Техношаман увімкнув внутрішній зв’язок. - Радульф, розподіліть цілі, по два-три ствола на кожну. Старайтесь брати в “вилку”, як знищите - переходьте до наступної. І зосередьтесь, [цензура] вам в бороду!

 - А я й так зосереджений по самі [цензура], [цензура] тебе в [цензура] й через [цензура]! - гаркнув у відповідь голос головного каноніра. - Може сам за цю [цензура] турель сядеш і покажеш, як треба?

 - Неодмінно сяду і покажу вам, криворучкам, як треба. Ви працювати будете чи нам вже прямо зараз в океан стрибати?

Порада Сергіяра допомогла, і за кілька хвилин з залишками безпілотників впорались.

 - Летимо додому. Хай готують бригаду ремонтників - цю пташку треба терміново знов поставити у стрій, - Техношаман дістав комунікатор і зв’язався з лордом Клентаріелем. - Здорово, високородний. Збирай всіх, у нас тут дупа. Прилечу, поясню.

* * *

На голограмі над тактичним столом відтворювався запис бою. Обіч крутилося зображення одного з ворожих безпілотників.

 - Коротше, панове високородні і не дуже… - замислено промовив Техношаман. - Якщо в цілому і загальному, то…

 - Нам срака? - глузливо поцікавився Льорвінлейн. Решта присутніх ельфів з осудом подивились на нього, та маг не звернув уваги.