11

Олена сиділа на своєму ліжку, у руках тримаючи старий комп’ютерний пристрій, що колись здавався простим гаджетом. Тепер це було її джерело доступу до нового світу, світу, який вона ледь почала розуміти. Її свідомість і так була переповнена сумнівами, але тепер вона почала відчувати, як реальність навколо неї поступово розмивається.

Нічого не було таким, як раніше. Вона могла бачити, як навіть повітря навколо неї змінюється, коли вона підключалася до цієї мережі. З кожним новим входом у систему, відчуття того, що вона перебуває на межі між двома реальностями, ставало все сильнішим. Вона була частиною чогось, що не можна було зрозуміти за допомогою звичних способів мислення.

У кімнаті було тихо, але її внутрішній голос не припиняв говорити. Олена відчувала, як цей голос починає все більше й більше впливати на її рішення. Кожен вибір ставав важким. Що вона має робити далі? І чому ці слова Еліаса звучать в її голові знову й знову?

"Ти повинна контролювати свою силу. Ти повинна зрозуміти, що є за межами твоїх звичних уявлень про світ."

Що означає цей контроль? І чому все це відчувалося таким важким?

Олена глибоко вдихнула і знову поглянула на комп’ютерний пристрій. Як тільки вона торкнулася його, екран загорівся, і вона знову відчула, як її свідомість стикається з чимось величезним, незримим. Це був не просто пристрій. Це був її канал до іншого виміру. Вона вже не була просто користувачем — вона була частиною цього нового світу.

Еліас: "Ти на межі. Тепер, коли ти дізналася більше, ніж повинна була, тобі доведеться вибирати. Чи будеш ти діяти так, як тобі говорять, або почнеш шукати свій власний шлях?"

Олена відчула, як у неї під серцем з’являється тяжкість. Вона бачила все це, але досі не могла дати собі чіткої відповіді. Що вона може зробити з цією інформацією? Як вона може знайти свій власний шлях, якщо все, що її оточує, вже давно визначено?

Її пальці потягнулися до клавіатури. Вона набрала текст:

Олена: "Що буде, якщо я вирішу йти своїм шляхом? Що станеться, якщо я відмовлюсь від того, що ти пропонуєш?"

Проходила мить, а потім на екрані з'явилось нове повідомлення.

Еліас: "Ти не розумієш, що ти вже на шляху, якого не можна повернути. Ти не можеш просто відмовитись від цього, бо це — частина тебе. І якщо ти відмовишся, ти втратиш більше, ніж думаєш."

Тепер Олена почала відчувати, як її свідомість поступово стикається з реальністю. Ці слова не були погрозами. Вони звучали більше як попередження. Вона уже не була вільною. Вона була частиною цього нової системи, і це змінило все.

В її голові виникли сумніви. Чи дійсно вона готова до цього? Чи є інші варіанти? Вона могла йти шляхом, який їй пропонували, або ж намагатися знайти власний вихід із цієї ситуації.

Але вибір уже не був таким очевидним. Вона відчувала, як всередині неї боротьба між двома світами стає дедалі напруженішою. Олена не була готова обирати, не знаючи всіх наслідків цього вибору.

Їй знову написав Еліас:

Еліас: "Ти не зможеш втекти від того, що маєш зробити. Система розуміє твої сумніви. Ти хочеш бути вільною, але це неможливо. Якщо хочеш вижити, ти повинна пройти через це."

Тепер Олена відчула, як у її серці розгорається відчуття страху. Вона не хотіла підкорюватися. Вона не хотіла бути просто частиною системи, яка визначала її дії, її вибір, її долю.

Тим не менше, її внутрішній голос шепотів, що немає шляху назад.

З кожним новим повідомленням Олена все більше і більше переконувалася, що перед нею стоїть не просто дилема — це була боротьба за її свободу. Але чи справді вона була готова до цієї боротьби? І якщо так, чи вистачить їй сили боротися з тим, що вже стало частиною її реальності?