Розділ 16. Битва з робомонстрами Пустої Печери

Леон був у завісі. Бачачи розлючений вигляд робомонстрів та їхні червоні люті очі, він не розумів, що робити далі. Він думав, що назавжди залишиться у цій клітці, навіть, якщо Бас не допоможе знайти йому вихід звідси. На привеликий жаль, Бас не знав, як тут вибратися, тому як й Леон, також не розумів, що робити далі. Робомонстри так й казали це єдине слово: "М'ЯСО!!!"

Згодом, Леон побачив на стіні кнопку, яка була від них зовсім далеко. Зрозумівши, що це кнопка від клітки, він вигукнув:

— Дивися, Басе! Кнопка! Здається, це та, яка може нас звільнити з цієї клітки!

— Але як нам її дістати? — запитав Бас, оскільки помітив, що ця кнопка трохи далі від них. — Вона ж так далеко, а ми не знаємо, як нам її торкнутися, щоб звільнитися.

Це запитання мучило Леона кілька хвилин. Коли той згадав можливості Баса, він запитав:

— У інструкції з використання тебе написано, що твої можливості безмежні. І у своєму так званому „животі“, ти маєш свою руку, що розтягується з довжини гіганта. Це правда?

— Так, я маю свою руку в „животі“ і вона дійсно може бути розтягненою у довжині гіганта або завдовжки 25 см, — відповів Бас, і натиснувши на кнопку, з його „живота” з'явилася металева у білій перчатці рука, яка розтягувалася довго-довго.

— Чудово! Протяни її до цієї кнопки, і натисни її! — зрадів Леон, показуючи на кнопку. — Зараз вибиратимемося звідси!

— Добре, Леоне. Як скажеш, — погодився Бас і його рука простягалася до кнопки.

Леон вже радів своєму успіху: він нарешті вилізе з Басом із клітки, переможе робомонстрів, і нарешті, зможе дібратися до місця й дізнатися усі секрети його улюбленого музичного стилю техно. Та його радість, на жаль, тривала недовго.

Коли рука Баса вже була майже на кінчику носа самої кнопки, вона зупинилася і не змогла натиснути кнопку. Щоб Леон знав про це раніше, Бас попередив йому:

— Леоне, я... не можу... більше... розтягувати... свою руку.... Мої сантиметри вже скінчилися!

З Леона випала радість, коли він почув це.

— Як це? Чому?! — нерозумів він, панікуючи.

— Моя рука вже достигла максимальної довжини, і тому я не зможу простягнути її ще далі, й натиснути на кнопку. Мабуть, ми тут застрягли надовго.

Леон вирішив якось покращити свій план, ніж відкладати його на потім. Його ідея спалахнула у лампочку тоді, коли він взяв Баса й почав розтягувати його руку так, що тому стало боляче.

— Ай! Що ти робиш, Леоне? Мені боляче! — цікавився Бас, терплячи біль.

— Як — що? Витягую нас! — відповів Леон. — Хочу, щоб ми раніше були вільні з тої клітки й поклали край цим робомонстрам! Тому, терпи, мій друже, терпи! Все буде добре!

Леон майже дотягнув руку Баса до кнопки. Той усе терпів й терпів свою біль, а Леон усе натягував й натягував, наче хотів віддірвати у Баса руку за його погану поведінку.

Наставав момент, коли рука Баса вже була на кінчику носа самої кнопки як завжди. Попереджаючи, що "вже майже готово", Леон натиснув врешті-решт кнопку. Бачачи й те, що Бас побачив це, він попросив сховати свою руку, і вони разом вигукнули:

— Ми зробили це!

Але вони вже падали. Після того, як кнопка була натиснута, клітка зашевелилася й рухнула на землю, де вона розклалася на частини, а Леон й Бас залишилися вільними... Й у пастці робомонстрів!

— Басе, у нас є якась оборона, щоб врятуватися? — схвильовано запитав його Леон, бачачи, що вони у пастці через робомонстрів.

— Ні, на жаль лише ми, Леоне, — зміг відповісти Бас. — Якби ми були б на поверхні, у нас була б оборона, а так — її у нас немає, і тому доведеться боротися з робомонстрами самими.

Робомонстри посміхалися, наче вони вже видають себе за „м'ясо“.

— Що ж: раз у нас немає оборони, то нею, звісно ж, будемо — ми! — сказав Леон, зістрибуючи з атакою на робомонстра. Інші, хто бачив це напали у відповідь на нього.

— Басе! Допомагай! — погукав він його.

Бас активував лазерний промінь, і розділив на кілька шматків робомонстрів. Леон був звільнений, а робомонстри, напавші на нього — вбиті. Леон і Бас вирішили діяти разом, і тому, як агенти, прикріпилися спинами й стріляли лазерами, які були у них на запасі у рюкзаку. Леон відбивав атаки робомонстрів, а Бас — знищував їх, намагаючись знешкодити їх до нестями. Леон усе ще бився й прикривав Баса, намагаючись робити так, щоб він не був поранений.

Зрозумівши, що йому так не перемогти робомонстрів, Леон вирішив діяти інакше. Він рішуче витягнув зі свого рюкзака лазерний шок. Це був його останній шанс здолати ворога, і він знав, що має діяти швидко.

Лазерний шок — це інноваційний пристрій, розроблений на основі передових технологій, що використовує концентровані лазерні промені для нейтралізації ворогів. Він поєднує в собі потужність лазерної зброї та новітні алгоритми, що дозволяють точно націлюватися на ціль. Коли людина активовує лазерний шок, пристрій генерує яскравий промінь світла, який проникає через броню роботів, завдаючи шкоди їхній внутрішній електроніці. Цей пристрій також здатний створювати електромагнітні імпульси, які паралізують системи управління ворога, не завдаючи фізичної шкоди навколишньому середовищу. Завдяки своїй легкій конструкції, лазерний шок зручно переносити, а його швидкий заряд дозволяє використовувати його у найкритичніші моменти. Ця технологія стала невід’ємною частиною арсеналів у війні проти роботів, адже в бою проти робомонстрів важливо мати перевагу. Лазерний шок — це не просто зброя, а символ надії для тих, хто бореться за виживання в цьому незнайомому світі.

Леон, відчуваючи прилив адреналіну, активував лазерний шок і націлює його на найближчого робомонстра. Яскравий промінь вистрілює вперед, пронизуючи темряву Пустої Печери й влучаючи точно в центр механічної істоти. Робомонстр здригається, його системи починають давати збій, а Леон відчуває, що отримує перевагу. Але це лише початок: ще два робомонстри кидаються на нього, а він швидко переключається на них. Знову натискає на спусковий курок, вистрілюючи лазер у слизі, що виходить з одного із роботів, паралізуючи його рухи. Темрява печери заповнюється звуками тріскучих механізмів, що ламаються під тиском лазерного променя. Леон знає, що не можна зупинятися, адже кожна секунда на рахунку. Вражаючи робомонстрів один за одним, він усвідомлює, що у цій битві важливо не лише перемогти, але й знайти спосіб покласти край цій загрозі раз і назавжди.