Тебе не може не бути...

Потанцюй зі мною

Потанцюй, будь ласка, зі мною
Немов в залі древнього замку.
Захопи з почуттям, зі снагою
Коли ніч зійде - й до світанку.

По щоці проведи ледь рукою,
Хай торкнуться губ моїх пальці,
Зачаруйся очей глибиною
Й поведи в романтичному танці.

Обійми стан мій міцно, надійно -
Щоб зігріти теплом свого тіла
Моє серце і душу. Подвійно...
Я б цей жар повернути зуміла.

Зупинімось лише на хвилину -
Щоб вдихнути нічну прохолоду,
Аби далі кружлять безупину
Чи пірнуть, не зміряючи броду.

А мелодія ллється ж то, власне,
Лиш з старої, як дуб, хрущівки
Та вогонь наш нізащо не згасане
Ні в палаці, ні в стінах домівки.

Подобається

#3968 в Різне
#1041 в Поезія

Відредаговано: 04.10.2020