Тебе не може не бути...

На згадку

Давай зробимо фото на згадку
Навіть, краще хай чорно-біле.
Зафіксуєм любов на початку
І наше шаленство сп'яніле.

Почуття закарбуємо в миті,
І ту пристрасть, що не минає.
І тепло наших рук на звороті,
Що й через сто років згадаєм.

Додамо, таки, фарб в світлину
І в закохані карі очі,
За якими, щодня безупину
Я готова йти серед ночі.

Збожеволієм ми, як здогад,
Й забудемо, що кохали -
Залишиться фото на спогад,
Як в любові ми пропадали...

Подобається

#3970 в Різне
#1043 в Поезія

Відредаговано: 04.10.2020