О Господи... Аліна змінилась. Вона виглядає так вишукано. Зовсім змінила стиль. І мій брат. Він теж виглядає чудово, разом з нею.
- Добрий вечір, містер та місіс Джонс. Дякуємо, що запросили сюди, - почав Влад і легенько торкнувся своїми губами моєї руки.
- І вітаємо з відкриттям! - його дівчина підняла келих, наповнений шампанським угору.
- Приєднуюсь до привітань, - звідкись, з темряви, з'явилась Аліса. Червона театральна маска їй личить найбільше.
Вона простягнула руку Вані і йому нічого не лишалось, як поцілувати її.
- А де ж наші гості з Італії? - переборола я себе та запитала.
- Ми тут! - почула я милий голосочок Яни.
- Добрий вечір! Раді бачити. Добре, що ви змогли до нас прилетіти.
- Дякуємо за запрошення та вітаємо з відкриттям. Наш подарунок вже їде у готель, в якому ви зупинились, - проголосив Єгор.
Я так за ними усіма скучила, але не маю права навіть обійняти. До нас підійшов офіціант, тому я взяла келих з червоним вином. Випила половину залпом. Ваня стиснув мені руку, показуючи, що досить. Так, я дійсно можу перестати себе контролювати в принципі, а якщо в організмі буде багато алкоголю все буде набагато гірше.
- Це мило з вашого боку. Дякуємо, - відповів Ваня, а я просто всміхнулась. Хоча, настрій був далекий від веселого.
- До гри запрошується команда "Театр болю"! - почули ми голос з динаміків та пройшли до нашого грального столу. Тепер ми пограємо. Що ж, я найкраща в покері, але можливо, хтось мене обіграє. Подивимось...
Я сіла біля Аліни. Поряд зі мною, зрозуміло, сидів Ваня. Ми почали грати. Спочатку вигравав містер Джонс. Ми вели милий діалог про все підряд. Я трохи відставала, можливо, через хвилювання. Але ось. В останній момент Аліса вирвалась уперед. На її обличчі сяяла усмішка.
- Вау, Ви гарно граєте в покер, - похвалила її я.
- Так, покраще буду божевільної, - відповіла вона і в мене в серці все похололо.
- Що? Що ти сказала? - я нічого не зрозуміла. Всі зупинили гру. Насупились.
- Таак, я сто відсотків граю краще наркоторгівця та хлопця, що через спір грався з почуттями дівчини.
- Звідки ти знаєш про це все? - запитав Влад.
- Це я два роки тому назад підлаштувала викрадення і я підкинула вам ту зелену папку, - вона і ми підскочили.
Хлопці вже хотіли затримати її, але вона дістала зі своєї маленької сумочки пістолет і вистілила в стелю. Я пошатнулась. Впала на підлогу... Ні, головне не панікувати. До мене підбігла Аліна.
- З тобою все добре?
- Так, я впораюсь, - я підняла голову і зустрілась поглядом з Алісою.
- Встала і сіла ось там, - показала вона мені пістолетом.
Я встала та на ватяних ногах пішла до чорного шкіряного дивану.
- Що тобі від нас потрібно? - запитала я, проковтнувши клубок у горлі.
- Ти дійсно не розумієш? Це все ти! - Аліса вдарила мене в груди пістолетом, так, що все всередині похололо.
Ваня зірвався з місця. Його затримали хлопці.
- Що тобі треба? Гроші? Я дам тобі стільки, скільки схочеш, лише відпусти її та усіх нас!
- Заспокойся хлопчику, - спокійним голосом відказала вона. - Адже, ти теж винен у тому, що сталось. А ось вони усі просто опинились поряд та були занадто чистенькими.
- Поясни вже нарешті! - розізлилась Аліна.
- Не вказуй, що мені робити. Це ти зараз у скрутному становищі. Я поясню, - на хвилину вона перестала говорити. Напевно, збиралась з думками. - Моє життя було чудовим. Я вже майже відірвала з корнем місце помічника того актора, я дружила з Яною та була закохана у Ваню. Ми проводили, якийсь проміжок часу разом, але через справу та найкращу подругу Аліну це було дуже рідко. Я вже майже досягла всього, чого хотіла, хоча це було важко, тому, для підстраховки я вирішила збирати на вас усіх матеріал, щоб ніхто не зайняв моє місце, але тут з'явилась ти! - вказала Аліса на мене. - Спочатку на тебе звернув увагу Ваня. Я не хотіла давати тобі головну роль, адже вже з першої зустрічі зрозуміла, що ти сподобалась йому. Але вибір ролі залежить не тільки від мене, на жаль. Тоді я знайшла матеріал на тебе і твого братика, що було дуже легко. Далі почалась гра. Я хотіла лише залякати вас, а потім розповісти про ваші таємниці, але ти знову все зіпсувала! - із ненавистю подивилась вона на мене. - Забрала моє місце. Те, що належало мені. А ви всі, - обвела вона поглядом залу. - Пішли святкувати її перемогу, коли я сиділа та плакала у своєму кабінеті. Навіть ти, Яно. Хіба таке пробачають? Мені не залишалось нічого, як викрасти тебе, але навіть тут супер-герой Ваня врятував тебе. Щоб я не робила, ви все одно було поряд один з одним... Потім ви вирішили поїхати і спочатку я скаженіла. Думала, чи можливо тебе вбити, Каріночко... Але ви поїхали, а я швидко прийшла до тями. Забула Ваню і почала свою кар'єру. І ніхто мені не заважав, - Аліса видихнула. Вона говорила просто та спокійно, ніби і не тримала нас у заручниках. Ніби і не було у її руках пістолету.
- Добре. Ти була ображена на Ваню, Каріну і можливо Яну. До чого тут усі інші? - запитав Єгор.
- Ох, ну звісно! Ви ж наймиліші янголятка. А чи знаєте ви, що через Аліну хлопець зчинив самогубство? А що Влад переспав з дівчиною на спір? А про те, що Єгор наркоту нюхав? У вас же зовсім немає ніяких проблем. Ви найкращі в усьому. Вам все дістається без зусиль. Тільки Яна потрапила у театр за знання. А я намагалась три рази і всі три рази виявились поразкою. А за вас просто заплатили батьки! Каріна просто сподобалась директору, - вона почала сміятись. Її істеричний сміх, переходячи у плач, викликав змішані почуття. Вона спустилась на підлогу. - Я просто хотіла, щоб мене кохали. Хотіла справедливості та вашого провалу. Хоча б одного провалу в житті. Невже цього так багато?
Ми всі сиділи і не розуміли, що робити і як нам звідси вибратись. Я була у шоці... Невже, все, що вона сказала про Влада, Аліну та Єгора правда? Ваня встав та пішов прямо на Алісу.
- Ти збожеволів!? - крикнула я, але він вже не чув мене.
- Ти просто хотіла кохання? - запитав він тихим голосом. Спокійно, без емоцій. Так, як заспокоював завжди мене.
Аліса замахала головою, що означало - так.
- Хотіла, щоб хтось був поряд?
Знову кивок.
- Іди ж до мене, - Ваня розкрив руки, запрошуючи обійнятись, і дівчина потягнулась до нього, як до останньої надії.
Далі все відбулось швидко. Хлопець вихопив з її рук пістолет. Відкинув Владу та схопив Алісу. Далі ми викликали поліцію, дали свідчення та Алісу забрали. Вона йшла та дивилась на нас до останньої миті. В її очах застигли сльози.
І тільки зараз я зрозуміла. Її знову зрадили. Тільки, що вона повірила Вані, але її знову зрадили. Вона знову сама. Звісно, Аліса сама все це влаштувала, але ж вона просто хотіла кращого життя для себе...