Розділ 12

ЧАСТИНА 2. Біль

Аліна

Пройшло вже трохи менше, ніж два роки з нашого переїзду до Франції... Я назавжди пам'ятаю день, який змінив моє життя. Зараз я і Влад одружені. В нас свій бізнес. Ми відкрили мережу магазинів одягу. У Франції це дуже ціниться. Їм важливо, щоб людина була гарно одягнена.

Раніше, мій стиль був схожий на депресивного підлітка. Зараз я - це вишукана дівчина, з вінтажним стилем пастельних відтінків.

Влад теж змінився. Наш бізнес просто зобов'язує вдягатись гарно. До речі, ми вже не раз бачили у газетах Каріну та Ваню. Тепер вони містер та місіс Джонс. Ніяких сумнівів, що це вони, не було. Я впізнаю їх з тисячі.

Каріна стала справжньою леді! Гарна дівчина біля гарного чоловіка. Я була задоволена її абгрейдом. Сподіваюсь, що ми скоро зустрінемось.

Ми з Владом разом. Не тільки для прикриття. По справжньому! І відчуття закоханості окриляє. Він чудовий. При тому, що у нього з Каріною нікого не було, і вони тримались поряд, я зрозуміла, що вони чудово допомогали один одному. Влад дуже турботливий. І в цьому є заслуга тієї дівчини, яка зараз заміжня за моїм найкращим другом.

Наш ресторан ми назвали "Таємниця". Думаю, дуже символічно і не тільки для нас. Адже, в кожного є свої таємниці. Ми завжди тримаємо свої страхи в шафі жахливих спогадів та сподіваємось, що ніхто не знайде ключі та не відчине дверцята, які назавжи зламають наше життя...

Так і мої. Я звикла жити іншим життям. Ніби, іншої людини. І ніби мої таємниці більше не мої. Але це ж не так, і я про це знаю.

Я стала чудовою жінкою, яку кохають і яка кохає, але я так і не змогла виправити свої помилки. І страх знову поряд. Я відчуваю його.

Але не будемо про погане. Тут в мене з'явилась подруга. Вона займається модельним бізнесом. Дуже цікава людина і вона знає про моє життя багато. Окрім минулого. Про нього тут знає лише Влад і цього достатньо.

- А звідки ти? В тебе неприродній французький акцент. Ти не з Франції, і розмовляєш не більше двох років на ньому, - іноді запитувала вона.

- Моє минуле залишається в минулому. Але так. Я не з Франції, - це все, що я могла їй сказати.

Мої думки перервав дзвінок у двері нашої квартири в центрі Парижу. Саме поряд з нею ми арендували будівлю під агенство,  а потім і зовсім її викупили.

- Доброго дня! Тут проживає місіс В'єн? - так, це моє нове призвіще.

- Це я. А що сталося? - нічого не розумію.

- Вам прийшов лист. Розпишіться будь ласка, - я забрала великий чорний конверт з його рук. Підписалась.

- Дякую, але від кого це?

-Вибачте, наша фірма працює анонімно.

Я сіла на рожевого кольору килим та почала роздивлятись. Червоним кольором був гарний напис "Театр болю". Я відразу все зрозуміла. Наближається зустріч...

Там був мій лист та лист Влада. Ще з минулого... Про наші таємниці. Також, дві театральні маски. Світло сірого та чорного кольору. Останніми я дістала запрощення. Це були чорні картки.

" Запрощуємо місіс Вів'єн на відкриття нового казино в мальовничому місті України - Києві. Обов'язково вдягніть наші вишукані театральні маски!

Чекаємо 20 вересня о 18:00.

З повагою, містер та місіс Джонс "

Так. Це від Вані та Каріни... Скоро я та Влад зустрінемось з нашими друзями. Це чудово! Я так довго чекала на цей момент, і ось. Нарешті.

Звісно, поринати у світ минулого мені не хочеться. Але це потрібно зробити. Тому, погані думки у бік. Ми їдемо на відкриття казино! І це чудово, але перед тим, як йти пакувати валізи я хочу відкрити свою таємницю та заглянути в конверт. Чи дійсно там вона? Цим питанням я задаюсь давно і думаю саме зараз час заглянути правді в очі.

"Призвіще,ім'я та побатькові:
Долиніна Аліна Матвіївна

Рік народження: 2 червня 2002 року

Вік: 18 років

Брудна таємниця:

У 16 років наша дівчинка довела до самогубства хлопця. Вона зустрічалась з ним досить довго. Він кохав її, дарував подарунки. Можливо, вона теж його кохала... Але поки в нього не почались проблеми. В хлопця з'явились проблеми у сім'ї... Стосунки погіршились не лише з батьками, але й з Аліною... Вона захотіла покинути його у скрутний момент... І юнак  не витримав.

Покінчив із життям. Цікаво, що буде, коли про це дізнаються всі? Як думаєш, Алінка? "

- Але ж ні!! Все було зовсім не так... Це не правда, - почала я плакати. Ні... Я зможу. Я не повернусь у минуле, в якому я не винна. Ні...