- Каріно, треба було відразу тобі розповісти. Так, у мене була дівчина, але стосунки з нею вже давно йшли дуже і дуже погано і я давно збирався покінчити ці відносини. Але це зробила вона сама і так навіть краще. А ти... Ти дійсно мені сподобалась ще з того моменту, коли отримала ту роль.
- Оу, така велика промова, а я навіть не знаю, що сказати... Ти теж дуже гарна людина і я навіть не збиралася на тебе дутись чи випитувати про якусь дівчину. Головне, що зараз її не має і ти нікого не дуриш.
- Ти чудова, - він підійшов і взяв мене за руку. По моїй спині знову пройшов холодок.
- Ваня, я... - але я не встигла нічого сказати. Наші губи злились у поцілунку.
Ваня був дуже обережний, щоб не злякати мене, щоб я не відсахнулась від нього. Але я цього і не збиралась робити. Я просто танула в його обіймах.
Першою цей чудовий момент вирішила перервати я. Прикривши тильним боком долоні губи я повернулась до друзів. Ваня за мною.
- Гей, усе добре? - запитала Аліна коли я повернулась.
- Навіть краще, ніж я уявляла, - на моєму обличчі висіла дурнувата усмішка.
- Що ж, пропоную потанцювати! - Влад піднявся з місця та запросив Аліну. В них теж, щось налагоджується і це перша дівчина, на яку я згодна.
Єгор запросив Яну (або ж вона йому дійсно подобається, або ж він просто розуміє, що якщо і запросить мене, я не піду).
Всі покинули наше миленьке місце і я нарешті можу поїсти.
- Ти все ж таки зголодніла? - з посмішкою запитав Ваня.
- Так... В тебе гарний настрій, - помітила я.
- Він не може бути іншим. Я поцілував найкращу дівчину у цьому місті, - я вирішила проігнорувати цей комплімент та витягнула телефон.
- Де Влад? Нам вже час йти...
- На жаль, не можу вас відвести. Я вже пив, - засмучено відповів Ваня.
- Нічого страшного. Ми самі доберемось, - я повернула голову у бік Аліни та мого брата. - Вони не погана парочка.
- О так, Аліна дівчина з характером і взагалі дивно, що вона з ним танцює, - підмітив він.
- Влад кого завгодно зачарує.
Я притулила щоку до вікна маршрутки і думала про сьогоднішній поцілунок. Ваня - чудовий хлопець. Він мені дійсно подобається, хоч я в цьому і сумнівалась, але у нього занадто багато таємниць... Чому він живе сам? Звідки в нього стільки грошей? І головне, що він обіцяв розповісти мені пізніше? Нічого не розумію.
Поряд проносились будинки, де вже горіло світло. Влад сидів поряд та тримав мене за руку. Я його обожнюю. Він дуже гарний брат.
Вже в дома у ліжку я побачила повідомлення від Вані " Дякую за поцілунок. Ти чудова і нехай це буде звучати банально "
Це мило. Швидко пишу відповідь та лягаю спати. Завтра знову їхати на справу. І я знову переживаю. Ні. Сьогодні я повинна заснути.
- Каріно, ти теж вертишься? - питає Влад хвилин через тридцять.
- Ага...
- Ходімо на ліжко батьків? - в дитинстві, коли нам ставало страшно, ми лягали в одне ліжко. І нехай було тісно.
- Пам'ятаєш, як ми спали разом у дитинстві? - запитує Влад, влягаючись поряд зі мною. Ніби, прочитав мої думки
- Пам'ятаю... І як раніше вже ніколи не буде. Ми дорослішаємо. І життя стає дорослим.
- Це так, - Влад повертається до меня та проводить рукою по волоссю. - Але буде по-іншому. Буде так, як захочемо ми. Все ще буде. А зараз, лягаємо спати. Завтра рано вставати.
І справді, під тихе сопіння Влада я заснула дуже швидко.
***
Аліса написала повідомлення, щоб ми сьогодні репетирували без неї, назначила головною Яну та сказала, що на справі буде, але добереться сама.
- Це вона так на мене образилась? - Запитала я вже у машині Вані по дорозі до сьогоднішньої нашої адреси. Це Голосіївський проспект.
- Не бери у голову. Те, що вона образилась суто її проблема. Ти взагалі навіть не знала про усе це, - відповіла Аліна і досить, до речі, вірно.
Ми прибули на місце пізніше, ніж хлопці та Аліса.
- Ось бачите, що ці ваші автівки навіть гірше. Метро працює у три рази швидше, - з посмішкою сказав Єгор і помахав перед нами новою запискою.
- Ти вже читав її? Чи нас чекав? - запитала Яна.
- Не читали ми нічого. Зараз будемо.
" Пивіт усім! Спочатку, привітаю нашу Карінку, яка отримала такий великий приз. Ох, мило дівчино, ти чудова. Чудова брехуха, яка за милим обличчям ховає усі свої страхи. Але зараз не про це. Ви знайшли вже другий лист і великі молодці! І... Вам, напевно, все ж таки цікаво навіщо ви це робите? Хм, напевно розповім це у кінці нашої подорожі. А зараз, усім па-па. І, до речі, Влад. Не забудь розповісти Аліні перед першим сексом з нею, що до нашої стервочки в тебе було ще мільярд інших "
- Пф, ось тут він не вгадав, - посміхнулась Аліна. - Вся школа знає про його стосунки з дівчатами.
- Справді? Я була про тебе кращої думки, - заркнула на Влада Аліса.
- Не твоя справа, - огризнувся Влад.
- Гей,спокійно. Ніби вас не хвилює, що цей " хтось " знає про нас усе і слідкує за нами. Для цього потрібно знаходитись у театрі, - розмірковувала я.
- Ти, звісно, права. Питання в іншому. Ти хочеш знайти цю людину? - запитала Яна.
- Якщо вийде це зробити...
- Ні і ще раз ні! - зарепетувала Аліса. - Ми не будемо цього робити. Не зрозуміло, що ця людина може нам зробити і взагалі, якщо вона працює інкогніто точно не хоче бути знайденою.
- Напевно, ти маєш рацію, - погодились усі.
Додому ми вирішили йти пішки. Поряд буда набережна, тому ми вирішили прогулятись. Я, Влад і Аліна.
Вже увімкнули ліхтарі, чудова атмосфера прохолодної осені. Я зняла взуття та йшла прямо біля берегу Дніпра босоніж. Вода вже була прохолодною,але я цього навіть не помічала. Компанія була чудовою. Влад тримав Аліну за руку. Я б теж хотіла зараз бачити поряд Ваню, який ще учора цілував мене так, ніби в останній раз. Але у нього якісь невідкладні справи і він відмовився від прогулянки.