Чарівність

     15. Чарівність

Я була в цьому місті кілька разів, проте жодного разу з чоловіком якого кохаю. Саме  тому все мені здається чарівним і прекрасним, особливо його поцілунок як тільки ми залишаємось одні не зайняті керуванням авто чи аудіосистемою.

Його поцілунки здаються мені такими відчайдушними наче він прагне зупинити час. 

Сьогодні ми підемо в дуже крутий бар, там 22 види рому є навіть банановий, але спочатку вдягайся я забронював нам столик на вечерю.

Думка що він боїться дії алкоголю на мій організм на порожній шлунок викликає в мене сміх. 

“Пробач, я згадала той івент” кажу я як виправдання.

“Цього разу ти не заблукаєш”.

 За вечерею бракувало хіба що свічок, вино вишукані страви і компанія Еміля, це змусило мене згадати ту вечерю 5 років тому, мабуть зміна мого настрою була надто очевидна, Еміль запитав що трапилось, та я лише відмахнулась, я не буду псувати цю атмосферу привидами минулого. 

Еміль таки мав рацію бар був вражаючий, починаючи від моменту як хостес проводила нас коридорами, платівками, коктейлями і звісно банановий ром хоча як на мене в ньому забагато міцності але солодкість доволі приємна.

Завтра ми йдемо в спа ніби між іншим повідомив Еміль, не те щоб я комплексувала стосовно фігури, але таки на 5 кілограм більше ніж моя молодша версія, та і в тренажерний зал я більше не ходжу, хоча якось непомітно щоб його це турбувало. 

Холодне повітря приємно розвівало моє волосся, прогулянка після коктейлів відчувається краще ніж просто звичайна.

 Мені так хочеться взяти Еміля за руку але я не буду ініціатором, не хочу щоб мене було забагато, знову.