Розділ 19: Танок у темряві

Дні перед балом минали швидко. Ми намагалися підготуватися якнайкраще, збираючи інформацію про подібні заходи, однак усе, що ми знайшли, лише підсилювало відчуття невідомості. Жодних згадок у книгах, жодних підтверджень, що цей бал проходив раніше. Він ніби з’явився з нізвідки.

Кожен із нас отримав свою маску. Вони були всередині тих же конвертів із запрошеннями: чорні, прикрашені золотими візерунками, які змінювалися залежно від кута зору. Здавалося, що орнаменти на них живі.

— Це не проста подія, — сказав Даміан, крутячи свою маску в руках. — Усе це виглядає як ретельно продумана гра.

— Ми йдемо, — нагадала я, дивлячись на них обох. — Я не думаю, що в нас є вибір.

7 квітня настало швидше, ніж хотілося б.

Ближче до опівночі ми вийшли з університету, рухаючись до місця, вказаного в запрошенні. Це був величезний старовинний маєток на узліссі, залитий мерехтливим світлом ліхтарів. Від входу до дверей вела довга алея, де вже зібралися гості, одягнуті в темні мантії та з масками на обличчях.

Коли ми підійшли, нас зустрів високий чоловік у чорному костюмі. Його очі випромінювали холодну впевненість.

— Запрошення, будь ласка.

Ми мовчки простягнули конверти. Він уважно переглянув їх і, кивнувши, жестом вказав на великі різьблені двері.

Усередині панувала таємнича атмосфера. Балова зала мала високі склепінчасті стелі, вкриті фресками, що зображали дивні сцени — то битви, то стародавні ритуали. Повітря було наповнене тонким ароматом ладану та чогось солодкуватого, невловимого.

Маски ховали обличчя присутніх, і здавалося, що кожен тут мав свої секрети.

— Будьте обережні, — тихо прошепотів Арден.

Музика почалася повільно, зачаровуючи присутніх ритмічними акордами. Пари виходили в центр зали, кружляючи в загадковому танку, що здавався більше ритуалом, ніж простою розвагою.

Ми розділилися, кожен почав уважно придивлятися до гостей. Хто вони? Чому ми тут? І що від нас хочуть?

У центрі зали, на підвищенні, стояв чоловік у темно-червоній масці. Його голос був спокійним, але владним.

— Ласкаво просимо, обрані. Сьогоднішня ніч відкриє перед вами справжню суть нашого світу. Але чи готові ви прийняти її?

Я відчула, як у мене по шкірі пробігли мурашки.

Ми зробили перший крок у нову гру, і я знала, що повернення назад більше немає.

***

Образи героїв на балу

Теіла Норантейл

На цей таємничий вечір Теіла обрала довгу сукню кольору темного бордо, яка нагадувала відтінок стиглого граната. Вона була зшита з легкої, трохи мерехтливої тканини, яка плавно спадала каскадом і створювала ефект примарного сяйва в напівтемряві. Високий розріз на правій нозі додавав елегантності та свободи руху. Верх сукні облягав фігуру, підкреслюючи її тонкий стан, а довгі рукави з напівпрозорого мережива додавали витонченості.

На шиї Теіла носила кольє з білого золота у вигляді розгалуженого візерунка, що нагадував крижані узори. Її маска була чорно бордовою, що додавало образу загадковості. Вона повністю закривала верхню частину обличчя, залишаючи лише погляд червоних очей, які виблискували під світлом люстр.

На ногах — чорні оксамитові туфлі на середньому підборі, з тонкими срібними ремінцями. Волосся, її сріблясто-біле полум’я, було зібране в акуратний високий хвіст, залишаючи кілька пасом вільно спадати по боках.

Даміан

Даміан обрав класичний, але елегантний стиль. Він носив чорний костюм із жилетом, зшитий із дорогого оксамиту, який поглинав світло, роблячи його образ ще більш темним і таємничим. Його сорочка була глибокого винного кольору, що контрастувала з блідою шкірою.

Його маска була чорного кольору, стилізована під голову дракона, що додавало йому хижого вигляду. Вона прикривала частину обличчя, залишаючи лише нижню щелепу й губи відкритими.

Його чорняве волосся було трохи розтріпаним, але це лише підкреслювало його природну харизму. На руках він носив чорні рукавиці з вільним верхом, що надавали його образу дещо небезпечного вигляду.

Взуття — класичні чорні черевики з червоною підошвою

Арден

Арден обрав більш витончений стиль, який поєднував аристократичність і загадковість. Він з’явився в довгому чорному плащі з темно-синьою підкладкою, що злегка виблискувала при русі. Під плащем — темно-синій костюм із срібною вишивкою на лацканах, що нагадувала древні вампірські символи.

Його маска була глибокого синього кольору, інкрустована дрібними срібними нитками, які створювали ефект зоряного неба.

Його світле волосся було ідеально вкладене, а червоні очі здавалися ще яскравішими на фоні холодного відтінку костюма. На пальці він носив срібний перстень із вигравіруваним символом його роду.

Його взуття — витончені чорні черевики зі срібними деталями, які гармоніювали з усім образом.