Те , що нікому
Думаю, гадаю
Думаю, гадаю...
Так мало бути —
Воно і сталось.
Не дай, вгадаю:
Легко забути,
Сумне згадалось.
Багато думати не хочу,
Думки топлять реальний час.
Легше стерти все грому,
У сновидіннях себе спас.
Закохалась, розчарувалась.
Так швидко пливе життя...
Де він, за ким палко так гналась,
Взявши в один кінець квитка?
Яскравіше свічуся світу,
Ще швидше я згораю в снах.
Смішно читати, не знавши змісту.
Ти не знаєш, хто ти — просто жах!
Кричучи, спішити нема сенсу.
Краще за все — смішити, йти вище всіх.
Довірся собі, кайфуй процесу,
Не спробувати в цьому житті — гріх.
В тиші — підкоряти гори,
Гучно контролювати слова.
Не мовчи ніколи, говори,
Бо час пройде, зміниться пора.
#1684 в Різне
#298 в Поезія
#899 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
