Те , що нікому
злилось в одну кров
Втопитись лише зможу в собі.
Злитись можу, кричати — байдуже...
Вічно чути лише свій голос в думках.
Відкрита книга — твої очі.
Так погано? Звісно, потрібно. Жартуйте.
Будеш шукати по крутих стежках.
Терпи, ще трішки почекай.
Пістолет встигне вистрілити.
В серці — куля, лишень потерпай...
Чекання стає нестерпнішим.
Маршрути, стежки, кроки,
дотики, обійми, слова...
Щастя чи образи?
Знаєш, одне лікує — тільки розмова.
Нестача кисню.
Забери мій кисень з легень!
Хочу побачити зіницю ока —
на мить сміх мій втече.
Лякаю, я знаю.
Болить, перевертаючись...
Кожної миті себе картаю.
Звикла спати, вкриваючись.
#943 в Різне
#147 в Поезія
#653 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
