Те , що нікому
Звиклось
Побачити світло в тунелі:
Лабіринт чи темно у пустелі?
Зло було, добро чомусь шукалось,
Та лиш в кінець це все лишалось.
Ось там фінал,
Початок десь за рогом.
Усе готове на старті з'їсти світ —
Це все так просто, але врешті в чому тут підвох?
Звиклось відчувати біль,
Наче з'їсти хлібну цвіль.
Неприємно, так сталось —
В інших таке гниле ховалось.
Жахливо, чи не так,
Що чари-мари такі ставались,
Яких старанно приховать старались?
Цього не стерти, не забути,
Та йти цьому наперекір —
Змовлять сильні на те люди духом,
Піти проти системи суспільств.
#765 в Різне
#96 в Поезія
#614 в Молодіжна проза
Відредаговано: 25.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
