Те, що не можна називати"
Розділ 21: Після тиші — буря
На ранок після виступу телефон Аліни не замовкав. Повідомлення сипалися одне за одним.
«Ти неймовірна. Я розплакалась. Нарешті хтось говорить правду!»
«Ваша історія — моя історія. Дякую за сміливість»
Вона гортала коментарі, тремтячими пальцями відкривала кожне нове повідомлення… І раптом:
«Таких як ви — сором! Ти забрала чужого хлопця і ще з цього шоу влаштувала?»
«Грала з вогнем — не жалійся, коли обпечешся»
«Це не любов, це амбіції. Ти просто хотіла слави!»
У середині стискалося. Наче кожен рядок влучав по рані. Але Артем стис її руку:
— Це значить, що вони почули. А коли правда звучить — вона не всім зручна.
Аліна мовчки кивнула. В очах — блиск. Від болю. І від сили.
На сторінку приходили нові підписники. Жінки ділилися власними історіями: про страх, про втрату голосу, про перші кроки до себе.
І серед цієї хвилі — несподіваний лист:
> «Я представляю соціальний проєкт для молоді, і ми шукаємо людей, які надихають бути справжніми. Хочемо запросити вас виступити. Ви — потрібні».
Це був новий виклик. І новий шанс.
---
#7641 в Любовні романи
#3041 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
