Те, що не можна називати"
Розділ 6: Між втечею і правдою
— Якщо ми залишимося, нас зламає осуд. Якщо підемо — втратимо все, що маємо, — сказала я, дивлячись на Артема.
Ми сиділи в його машині на узбіччі дороги за містом. Ніч обіймала нас темрявою, лише світло фар малювало кола на мокрому асфальті. Його пальці стискали кермо, ніби він намагався втримати контроль — над дорогою, над ситуацією, над нами.
— Я готовий ризикнути, — тихо промовив він. — Якщо ти поруч — мені не страшно.
Я хотіла сказати: "так", хотіла врятувати нас. Але в мені ще жила інша — та, що боялася зробити крок. Бо після нього — не буде дороги назад.
— Дай мені день, — прошепотіла я. — Завтра я скажу.
---
#7638 в Любовні романи
#3041 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
