Сьогодні як зазвичай я прийшла в школу. Сьогодні я вирішила одягнути джинси та топ, топ був білий, а штани розірвані на колінах.
Зробила легкий і непомітний макіяж як я роблю це завжди. Коли я прийшла не було майже нікого була лише я, два меншокласники і компанія Сергія.
Я до речі колись кохала цього придурка майже рік без чотирьох днів, це були як мені зараз здаєть марно витрачені дні мого життя. Я кохала його і думала що рано чи пізно він мені теж запропунує зустрічатис, але дива не сталось.
Коли я скидала верній одяг в холі, я чомусь вирішила подивидить на Сергія, і побачила як цей вилупок витріщався на мене а потім відвернувся ніби нічого і не бувало, і мене це так бісило, тому що раніше від не приділяв мені уваги, а зараз витріщаєть!?
Я забивши на те що він витріщався на мене, пішла на другий поверх школи, одночасно дивлячись розклад уроків на сьогодні. У нас мав бути урок Англійської мови поклавши портфель біля класу в якому у нас мав бути урок, я пішла і сіла біля батарей тому що для зими я одягнулась занадто легенько.
Чрез декька хвилин після того як я сіла почали сходитись інші учні і мої друзі теж, ми сіділи як завжди і когось обговорювали, або говорили про уроки. Хто що зробив з домашнього завдання.
Мимоволі ми проговорили десять хвилин і потім Сергій зі своїми "друзями" я не могла цю компанію назвати друзями. Вони почали ходити з одної сторони коридору в інший і мене це як не дивно бісило не аби як, через декілька хвилин ходьби по коридору ці телепні вирішили підійти до нас, і коли вони почали говорити про Богдана мого меншого брата, в мене у голові було лише одне питяння чому ці придурки прийшли до нас? Просто, за-звичай коли вони хотіли запитати про мого безтолкового брата то вони питали лише мене, а не підходили до всієї нашої компанії.
Вони говорили про якусь фігню зазвичай вони робили так коли їм було нічим зайнятись. Я знала це тому що коли моїй компанії було скучно ми теж так робили аби не просто сидіти у телефоні всю перерву, як деяки учні нашої школи.
Коли почався урок і прирвав їхні безтолкові та частково смішні питання від яких, моментами сміялись мої друзі ми пішли в клас.
Коли ми зайшли в клас і привітались з вчителькою сівши на свої місця, мене знову почау дратувкти цей придурок, через свою присутність тому що він сидів попереду мене, топто сильно блисько.
Раніше коли Сергій тільки перевівся у нашу школу це було п'ять років тому, ми з ним говорили можливо навіть дружили я його била і командували ним, на що реакція моїх друзів була не звичайна бо як вони думали тоді що він мені сподобався і я його любила, але це було неправдою я просто його била бо мене було скучну і навіть тоді мені це дуже подобалось, це для мене було як гра. Через цих декілька років ми перестали розмовляти хоч і два роки туму ми бились воругували і ненавиділи один одного і бились, до прикладу він міг мене вдарити просто так для розваги, а я навіть не могла йому відповісти тим самим тому що мені тоді чомусь було чи то страшно чи то соромно, я вже не пам'ятаю!