Глава 24

                                                                        24 Глава
    Після тієї зустрічі з Амірою я багато думав. Думав, якби все було, якби б у наших родах не було прокляття. Але я дуже помилився у щодо неї. Тоді… Я був не при собі, не контролював себе. Хоч я й повністю не   розумію її болю, але якась крихта розуміння все-таки є. Я справді шкодую про те, що сталося. І вона мала рацію, що я був гульвісом. Тож…

    Так зараз я змінився: подорослішав. І не хотів би, аби між мною та людьми з минулого були якісь непорозуміння. Навіть якщо це просто минуле.

    Іноді воно горить спогадами в невідповідний момент. Коли перевіряю робочий звіт чи відпочиваю з друзями. Я знаю, що вона мене сильно кохала, мені всі про це говорили, навіть секретарка. І її очі говорили все за неї: вони сяяли, мов там, всередині вибухала пожежа. А я… я тоді був незрілий. Є велике бажання звинувачувати її за це все, за звичкою, але немає сенсу і це неправильно. Найбільша провина — моя.

    Я теж її кохав, але якесь інше відчуття чи принципи перемогли. Я відчував, що мені з нею було добре, але я дуже сильно образив її. Кожен раз, згадуючи це, я шкодую. І тому не впевнений, що вона пробачила мені всі мої виходки. Я не говорю вже про другий шанс — ні, цього й бути не може! Але хоча б просто… пробачила.

   Я взяв вихідний, щоб побути зі своїми думками і переживаннями наодинці. Згадав Олівію — шлюб з якою був фіктивний. За короткий час, проведений з нею, я відчув до неї прив'язаність із симпатією. З першого знайомства вона мені сподобалася — руденька, як білочка, і смілива, як її татуювання. З нею мені було тепло, і було відчуття, ніби ми споріднені душі — на рівні друзів. Вона ніколи грубо не відповідала, лиш злегка, і то сарказмом. Вона розумна.

    Та якщо порівнювати їх обох — це неможливо. Хоча б тому, що кожна з них особливо унікальна і для світу, і для мене. Кожна трапилася мені в різний час і за різних обставин. І дані вони мені були, щоб я отримав досвід і виніс з цього урок. Урок, який полягає в тому, що коли в тобі є та любов про яку говорять — саме в тобі, — то по-справжньому кохання дає сили і партнеру, наповнює життя. Не словами, не пустими балачками і похмурими обличчями, а саме змінами в житті на краще. Будь-то звільнення з роботи, яка не давала розкрити реальний потенціал, чи будь-то міцне, без подряпин здоров’я. Не важливо. Єдине — це зміни.

      До сьогоднішнього дня я не маю партнера з яким можна бути надовго і розповідати всі найдрібніші страхи чи думки. Я насолоджуюся свободою, бо вона також має місце в житті. Без драм, без фальшивості, але зі спиртом. В моєму випадку.

      Я вільний і маю на це повне право. Кожен має право робити те, що йому подобається. Не суспільству, яке заганяє в рамки, а саме окремій людині. А суспільство — це те місце, де можна обмінятися думками, дізнатися нове і отримати свою частку досвіду.