Київ зустрів їх осіннім дощем і сірими хмарами, але Сергій та Ірина вже не відчували страху. Вони мали на руках "Особистий Архів" — повний список учасників «В.О.В.К.» та заповітну адресу, що веде до Професора Орлова.
Перш ніж рушити на пошуки свідка, вони вирішили переконатися, що особняк, який належав батькам Ірини, не стане пасткою. Ірина, використовуючи документи з архіву, негайно подала заявку на юридичне оформлення права власності через нотаріуса. Це не давало «В.О.В.К.» можливості заволодіти будівлею без судового позову.
Детектив Максим, використовуючи свої ресурси, підтвердив тривожну інформацію: «В.О.В.К.» справді активізувалася у Києві, намагаючись через суди та підставні фірми домогтися права на знесення особняка.
— Ви випередили їх буквально на тиждень, — повідомив детектив. — Ваші батьки не помилилися: ця будівля була ключовим активом, а не просто схованкою.
Згідно з останніми даними, Професор Орлов вважався мертвим, але його донька, Катерина, регулярно отримувала перекази з Риги. Ірина вирішила діяти через емоційну зв'язку.
— Вони фальсифікували його смерть, щоб його не шукали, — пояснила Ірина Сергію. — Але він живий і підтримує зв'язок із донькою. Це його слабке місце.
Ірина знайшла Катерину, яка жила в Європі, через закриту соціальну мережу. Ірина написала просте, але емоційне повідомлення: «Мене звуть Ірина Власенко. Я донька колег Вашого батька. Ми знайшли архів, що доводить, що Ваш батько живий і знаходиться у небезпеці».
Відповідь прийшла через кілька годин. Вона була обережною, але сповненою надії: «Якщо Ви знаєте про мій дім у Ризі, приїжджайте. Я чекатиму. Я втомилася жити в страху, що мені доведеться ховати його вдруге».
Сергій та Ірина забронювали квитки до Риги. Сергій, навчений досвідом Коваля, завжди був насторожі. Перед виїздом він залишив у їхній київській квартирі "маячок" — простий GPS-трекер у старому рюкзаку.
Коли вони вже сіли у швидкісний поїзд до Польщі (щоб потім летіти до Риги), Сергій перевірив додаток. Маячок рушив.
— Нас ведуть, Іро, — тихо сказав Сергій. — Вони думають, що ми поїхали нашою машиною.
На карті "маячок" рухався на схід, прямо до їхнього будинку у Тернополі. Це була хитра пастка: «В.О.В.К.» не знала, що вони поїхали, і почала перевіряти найімовірніші схованки, зокрема, їхній дім.
— Це добре, — рішуче відповіла Ірина. — Це дає нам фору. Нехай думають, що ми ховаємося вдома. А ми тим часом знайдемо Професора Орлова і отримаємо його свідчення.
Тепер вони були не просто мисливцями, а мисливцями, що грають роль жертви. Вони знали, що фінальна битва відбудеться там, де вони найменше очікують.