Глава 53:

Олег Коваль відчув себе переможцем. У нього в руках була "Справа Майєра" — досьє, яке, як він вважав, може фінансово знищити Сергія Макаренка. Він не знав, що кожен документ був підписаний Іриною, його "слабкою ланкою", з прихованими юридичними мінами.

Наступного дня Ірина, не чекаючи, поки Коваль зробить свій хід із "викраденими" документами, скликала екстрену пресконференцію. Сергій стояв поруч, підтримуючи її. Таня та Оля були відсутні — перша під контролем, друга відновлювалася після пережитого.

Ірина, одягнена у свій фірмовий діловий костюм, почала говорити не про благодійність чи щасливе сімейне життя, а мовою міжнародного права.

— Протягом останніх тижнів наша компанія зазнавала безпрецедентної атаки, що поєднувала наклеп у ЗМІ та незаконне втручання в комерційну діяльність, — заявила вона. — Сьогодні ми переходимо від захисту до тотального наступу.

Вона витримала паузу, дозволяючи камерам сфокусуватися на її рішучому обличчі.

— Сьогодні вранці мій офіс у Берліні та наші партнери у Франкфурті подали пакет позовів. Перший — це багатомільйонний позов проти пана Олега Коваля за ділову дифамацію та свідоме завдання збитків.

Журналісти почали метушитися. Це була очікувана новина. Але Ірина не зупинилася.

— Другий позов, який є безпрецедентним для українського бізнес-середовища, стосується міжнародного фінансового шахрайства. Ми доведемо, що пан Коваль використовував низку офшорних компаній та шантаж для зриву законних контрактів.

Тут Ірина натякнула на справжній компромат, який Коваль не зміг знайти, навіть після нападу на Олю.

— І нарешті, — голос Ірини став крижаним. — Вчора ввечері ми стали жертвою збройного нападу з метою викрадення конфіденційної інформації. Злочинці були затримані, але ми знаємо, хто за цим стоїть. Пане Коваль, ви щойно легалізували докази проти самого себе.

Вона вказала на екран, де з'явилася фотографія викрадених нападниками документів (фальшивої "Справи Майєра"), які вона потім юридично оголосила "свідченням співучасті Коваля у міжнародних шахрайських схемах".

— Викравши ці документи, він, сам того не знаючи, підписав їх як доказ власної злочинної змови.

У той час як Ірина виступала, Олег Коваль перебував у стані шоку. Він тримав у руках "виграшні" документи і раптом усвідомив: вони були марними. Навіть гірше — його німецькі партнери вже телефонували, вимагаючи пояснень щодо "шахрайства", яке згадала Ірина.

Коваль зрозумів, що його жорстока гра обернулася проти нього. Він не просто намагався перемогти в бізнесі; він напав на адвоката-міжнародника, який знав, як обернути брудну гру на юридичну зброю.

Він кинувся викликати свою команду юристів, але було пізно. Німецькі банки вже почали блокувати його рахунки, пов'язані з Global Transit Solutions, посилаючись на "підозри у фінансових махінаціях", підтверджені заявою Ірини.

Коваль, доведений до відчаю, вирішив знешкодити головного свідка.

Тим часом Таня сиділа у своїй квартирі, чекаючи на дзвінок Сергія. Раптом у двері постукали. Це був помічник Коваля.

— Пан Коваль розлючений, — промовив він. — Каже, що ти його злила.

Таня зблідла. — Я... я зробила все, що він просив!

— Тепер це не має значення, — він дістав телефон. — Твій братик Костя щойно мав "нещасний випадок".

Серце Тані завмерло. Вона відчула, як її зрада завдала удару по найдорожчому.

Раптом у двері влетів Максим. Він, як і Сергій, передбачав цей крок Коваля і таємно спостерігав за Танею. Помічника Коваля було швидко знешкоджено.

— Костя в порядку, — швидко сказав Максим Тані, допомагаючи їй підвестися. — Ми перевели його до надійної клініки вчора вночі. Це був блеф. Але Коваль справді хотів його вбити.

Таня впала на коліна, ридаючи. Вона була врятована — її таємниця розкрита, її совість поранена, але її брат живий. Вона подивилася на Максима.

— Що я маю зробити, щоб Ірина... щоб вона пробачила?

— Зараз це не важливо. Важливо те, що ти можеш допомогти нам закінчити це. У тебе є повідомлення від Коваля, які ти зберігала? Нам потрібні докази, що він замовив напад.

Таня піднялася. Її обличчя, хоч і заплакане, було очищеним. Вона відкрила свій ноутбук.

— Я зберегла все. Не лише про угоди. Про все.