Глава 51

​Сергій летів до будинку Тані, і його охоплювазмішані почуття: лють, гірке розчарування і, що найгірше, страх за Ірину, яка щойно пережила напад. Усі ці роки Таня була символом їхнього спільного, мирного минулого. А тепер вона виявилася тією, хто наводив ворога на їхню родину.

Сергій увірвався до будинку Тані. Вона сиділа у вітальні, п’ючи вино, її обличчя було напруженим, а руки тремтіли. На столі лежав товстий, майже неторканий конверт із грошима від Коваля.

​— Ти! — Сергій кинув на стіл фотографію зв'язаного фінансового директора, яку йому надіслав Максим. — Твій "секрет" спрацював, Таню. Вони напали на Ірину.

​Таня підскочила, вино пролилося. Її обличчя зблідло.

— Що? Ні! Він обіцяв, що просто забере документи! Я не знала, що буде напад!

​— Не знала? — Сергій схопив її за плечі, його очі палали. — Ти знала, що працюєш на людину, яка не гребує нічим! На людину, яка ледь не зламала нашу сім'ю! Навіщо, Таню? Заради цього? — Він показав на конверт. — Скільки коштувала наша двадцятирічна дружба?

​Таня відштовхнула його і відвернулася, її голос був хрипким від відчаю.

​— Ти ніколи не зрозумієш, Сергію! Ти завжди був успішним! Ірина завжди була слискучою! — Вона різко обернулася, і в її очах була не лють, а давній, задавлений біль. — Я? Я — фон. Я завжди була "подруга Ірини". Розумна, вірна, але ніколи не блискуча.

​— Це не виправдання, — твердо сказав Сергій.

​— Ні, це мотив! — закричала вона. — Я почала інвестувати у той проєкт, у який ви з Іриною вкладали гроші три роки тому. Пам’ятаєш, ви тоді порадили мені? Я втратила все. Все! Сергій, я заборгувала більше, ніж ти можеш уявити! Я ледь не втратила будинок! Коли Коваль з'явився... він не просив грошей. Він запропонував шлях до спасіння.

​Вона схлипнула, продовжуючи:

— Він сказав, що мені потрібно просто дати йому "невелику перевагу" в деяких угодах Сергія. Він обіцяв мені частину прибутку, достатню, щоб погасити борги і почати знову! Він грав на моєму страху і моїй... заздрості.

​Таня опустила голову, її плечі тремтіли.

— Коли Ірина повернулася, вона була ще кращою, ніж до Берліна! Знову міжнародний адвокат, знову благодійність, знову на вершині! Я відчула, що мені ніколи не вилізти з тіні! І тоді Коваль сказав, що я маю шанс стати незалежною.

​Сергій стояв, приголомшений. Це була не просто жадібність. Це був комплекс, що роз'їдав зсередини, підігрітий фінансовим відчаєм і відчуттям власної незначущості поруч із блискучою подругою.

​— Тобі ніхто не заважав бути успішною, Таню, — нарешті промовив Сергій, і в його голосі більше не було люті, лише гірке співчуття. — Але ти обрала найлегший і найбрудніший шлях.

​— Що ти... що ти тепер зробиш? Поліція? — запитала вона, дивлячись на нього повними сліз очима.

​— Ні. Поки що ні. Ти заборгувала Ірині не гроші, а життя. І ти його відпрацюєш, — сказав Сергій, його погляд знову став твердим, як сталь. — Коваль знає, що ти його інсайдер. Ти повернешся до нього.

​— Що? Я не можу!

​— Мусиш. Інакше я передаю докази твоїх фінансових махінацій в поліцію. А якщо ти нам допоможеш... я не гарантую прощення, але я гарантую, що Коваль заплатить за твою свободу. Ти дала йому фейковий секрет про Київ. Тепер ти даси йому фейковий план, який приведе його прямо в наші руки. Ти станеш подвійним агентом. Почни з того, що скажеш йому: "Ірина повернулася з Києва, дуже налякана, але документи, що знищать його, вона передала Олі на зберігання".

​Таня, повністю розбита і підкорена, повільно кивнула. Вона стала пішаком у грі, яку сама ж і розпочала.

​Сергій вийшов. Він зателефонував Ірині, яка вже була в безпеці.

— Ми знайшли її. Вона під контролем. Настав час для другого акту нашого плану. А тепер повертайся додому. Наша боротьба ще далека від завершення.

​Наступний розділ має показати, як Ірина та Оля готують пастку для Коваля, використовуючи Таню як приманку. Це буде кульмінація "військової ради" та їхнього спільного, незламного духу.