Татуювання

Глава 9

9 глава

Олівія сиділа біля вікна. У неї в руках була чашка чаю, давно вже охололого. Сем — її “чоловік” –– пішов працювати. Вона залишилася на самоті з тишею, яку ненавиділа.

Раптом задзвонив телефон. Незнайомий номер. Вона нахмурилась — спершу хотіла проігнорувати, але щось у ній завмерло. Інтуїція боляче стиснула серце.

Вона провела пальцем по екрану.

–– Алло?..

Мовчання. Потім знайомий, трохи хриплий голос:

— Олівія?.. Це я Девід.

Чашка випала з її рук і розбилася об підлогу.

— Девід?.. — вона прошепотіла, не вірячи. — Це ти? Ти живий?..

— Так. Я щойно вирвався. Мене тримали. Я два тижні… Але тепер я вдома.

Він чув, як вона дихала. Довго мовчала. Потім — розбитим голосом:

— Я думала, ти… Я кожен день…

–– Олівіє, я не знаю, як ти зараз, але.. я хотів просто почути тебе. І сказати, що я не здався. Через тебе.

Тиша.