Татусь під ялинку

Глава 18

Яна з'явилася в спортивному костюмі. Не уявляю, як її впустила охорона. У нас взагалі-то дрес-код. На мій запитальний погляд вона лише насупилася і зло кинула:

- На пробіжку збиралася, коли ти наказав мені терміново з'явитися в офісі.

- Ясно, - я впився в неї поглядом, намагаючись зіставити з дівчиною з клубу.

Зріст... вона була низенькою, здається, як Яна. Колір очей... Чорт, та не пам'ятаю я колір очей. Губи. А губи схожі. Пам'ятаю, у неї було татуювання на стегні. Троянда, яка йшла під трусики. Але не буду ж я просити її роздягнутися?

- Мені потрібно, щоб ти склала листи ось для цих людей, - підсуваю в її бік папери, - напиши, що ми перепрошуємо за затримку з термінами, у спільному проєкті є значні зміни, і я буду радий обговорити все під час особистої зустрічі.

- Гаразд.

- Можеш використовувати мій ноутбук, мій стіл повністю у твоєму розпорядженні, - піднімаюся з місця, запрошуючи її присісти. Здається, її очі заблищали від передчуття. Невже так рада роботі?

- Ви сьогодні такі великодушні, о мій босе, - з придихом зітхає вона і плюхається в моє крісло.

Я відходжу до вікна, потайки спостерігаючи за дівчиною. Вона має спокійний вигляд. Не подає жодних ознак про те, що ми знайомі. Спритно друкує текст пальчиками. Мушу визнати, вона досить розумна дівчина. Дивне поєднання ерудованості та підліткової зарозумілості для її віку. І мати вона теж хороша, судячи з усього.

- Яно, - я прочищаю горло, трохи нервую, дівчина не відривається від екрана. - Ми не зустрічалися раніше? Ти здаєшся мені знайомою, але не можу згадати, де ми могли бачитися.

Дівчина знизує плечима.

- Можливо, ти просто бачив мене по телевізору, я іноді веду репортажі в новинах, - вимовляє невимушено, так само не відриваючись від роботи.

- Можливо.

- Так, готово. Подивишся, перш ніж відправляти? - вона нарешті піднімає на мене свій погляд. Гаразд, варто визнати що вона красива. Акуратний носик, пухкі губи, і мініатюрна така, абсолютна протилежність високій Мілі.

- Так, звісно.

Я підходжу до неї, нахиляюся, опиняючись занадто близько до її обличчя. Парфуми з нотками цитруса їй шалено пасують. Вона щось говорить, а я як дурень витріщаюся на її тонку шию.

- Матвію, ти мене слухаєш взагалі? - вона повертає обличчя в мій бік і ми опиняємося в недозволеній близькості один від одного. Стає спекотно. Я б навіть сказав гаряче. Мені б відійти від неї, але не можу відірвати погляд від її очей. Як і вона.

- Я вирішила - чого ти будеш вечеряти на самоті й прийшла скласти собі компанію в офісі... - двері відчиняються і на порозі з'являється Міла. Її голос до кінця речення звучить здивовано і тихо.

Я різко відступаю від Яни. Чорт. Міла неправильно все зрозуміє.

- Привіт, люба. Радий що ти прийшла, ми якраз закінчили роботу з Яною, - усміхаюся, відчуваючи, що мені кранти.

- Що вона тут робить? - у голосі Міли присутні істеричні нотки.

- Кажу ж - працює.

- Парфьонов, я знаю коли мені брешуть. Спочатку ти переконуєш мене в тому, що між вами ніколи нічого не було і дитина не від тебе. Я повірила тобі. Гаразд. А зараз ти замість вечері зі мною мчиш в офіс, де вона... вона... Ти зраджуєш мені чи що? - на її очах з'являються сльози. Я важко зітхаю. Чорт. Відтоді як Яна з'явилася в моєму житті все йде під укіс.

- Міло, ну ти що, я ж тебе кохаю, ми одружитися збираємося, - я намагаюся обійняти наречену, але вона не дає. Робить глибокий вдих. Потім видих. Вручає мені паперовий пакет з їжею.

- Вдома поговоримо. Я не хочу, щоб наша сварка ставала надбанням офісу. І раджу придумати тобі історію, в яку я повірю. Знову.

- Міла, - кличу її, але дівчина швидким кроком віддаляється від мого кабінету.

- Мені шкода, - лунає позаду мене. - Напевно, нам варто працювати подалі одне від одного, обмінюючись електронними листами, а то якось не дуже вийшло, - вона підтискає губи, з досадою дивлячись на мене.

- Так, не дуже, - проводжу долонею по обличчю, намагаючись придумати, як переконати Мілу, що нічого кримінального не відбувається.

- Гаразд, я піду, якщо що треба - телефонуй.

- Ага, - я залишаюся один, так і не розуміючи, якого біса щойно сталося і в який момент усе встигло вийти з під контролю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше