Розділ 1.3

— Йди куди йшов, придурку, — Гай пихає в груди Гору м'язів, але той, як стояв так і стоїть, а потім натискає на його плече так сильно, що Гай мусить відпустити мене. Я вириваюсь із лап цього нікчемного козла і потираю рукою зап'ясток, все так само, стоячи біля хлопців. Але раптом, мене відсуває з дороги брутальний красень і тепер я за його спиною. — Ти що собі дозволяєш, — з цими словами Гай підіймає кулак, замахується, але вже через мить валяється на підлозі. Гора м'язів, немов блискавка зреагував і дав його в носяку. Гай реально скавулить, торкаючись носа, з якого полив струмок крові до губ. Він пишався своєю зовнішністю: блондин, блакитні очі, ідеально відполіровані зуби та ідеально рівний ніс. Був ідеальним, до тих пір поки Гора м'язів йому його не розквасила. — Тобі хана, ідіоте! 

   Доки Гай намагається підвестись, в кафе запанувала повна тиша, всі забули для чого вони тут. А навіщо пам'ятати про такі дрібниці, якщо перед ними справжній ринг. 

   Гора м'язів повертається до мене, дивиться мені в очі і каже мега-холодним тоном:

   — Йди за стійку, Зернятко, — і щоб мені було зрозуміліше, він підштовхує мене в тому самому напрямку. — Забери її, — це вже він каже до Кейсі, яка в одну мить мене хапає за руку і затягує за барну стійку. 

   Зернятко? Він назвав мене Зернятком? 

   Я струснула головою, щоб сконцентруватись на тому, що діється перед моїми очима, а не думати про те, що цей… сексі-рятівник щойно назвав мене “Зернятком”.

   — Ти довба… — Це єдине, що зміг недоговорити Гай, бо коли він встав і знову замахнувся, Гора м'язів зацідила йому кулаком в щелепу. В цей самий момент почулись гучні оплески та слова - “Молодець Рендале!”. Його тут знали? А чого його і досі не знала я? 

   Я перехилилась через стійку, дивлячись на те, як розвалився мій колишній, який думав, що я його власність та слухняна вівця. Я навіть не помітила, що крізь той самий зойк я усміхалась тому, що нарешті його хто-небудь провчив і не просто провчив, Гай тепер втратить купу зелених на те, щоб поправити свій шнобель. В його телефоні буде не важко знайти номер пластичного хірурга - бо він перший у списку. 

   Гора м'язів нахилився і взяв його за шкібарку, і щось йому прошепотів в обличчя. Я не чула що то було, але Рендал, так здається? перепитав:

   — Дійшло?

   Гай тримався за носа і хитав головою.

   — Я не чую! — холодним тоном запитав знову здоровило.

   — Так. 

   — От і добре. А тепер - на вихід, — він підняв його за ідеальну, випрасувану сорочку, вірніше вона такою була - тепер сорочка від відомого бренду була лише для миття підлоги. 

   За кілька секунд я дивилась на те, як ці двоє зникають за дверима закладу, і нарешті я змогла рухатись, тому швидко обігнувши стійку, я вискочила за ними. Пірнувши рукою в кишеню фартуха, я дістала звідти сто баксів, які я в нього колись взяла (для того щоб втекти сюди), і кинувши йому їх, промовила:

   — Більше ніколи не підходь до мене.

   Гора м'язів подивився на мене, а потім знову на Гая.

   — Ти чув, що вона сказала? 

   — Чув. 

   — Сідай в свою тачку і тягни ноги з мого містечка. Ще раз тебе побачу в Рівердейл - тобі кранти. Гадаю, ми одне одного зрозуміли, — сказав він таким тоном, що навіть Африка замерзла б. 

  Гора м'язів схопив мене за руку і потягнув у бік, повівши мене на задній двір, там де парковка для робітників. Де щойно я була. На дворі вже добряче засутиніло і увімкнулись ліхтарики у нас над головами, доки ми повертали за ріг. Вірніше мене тягнули туди. 

Привіт, мої любі Натхненники! Дякую за увагу до новинки, за сердечки, додавання до бібліотеки та коментарі! 

Ціную ваш час та довіру, тож зроблю все, щоб історія Дакоти та Рендала подарувала вам насолоду! 

#Безкоштовно!!! 

Буду рада підтримці!!!