27. Мовчунка
Мовчунка завжди думає:
“Не буду нічого казати.”
Не тому, що їй байдуже. А тому, що занадто важливо.
Вона ковтає образи, питання, почуття й претензії, поки всередині не починає шуміти ціле море невисловленого.
Їй страшно здатися “занадто”. Зіпсувати атмосферу. Почати конфлікт.
Тому вона мовчить.
А потім раптом вибухає через дрібницю, і всі дивуються:
“Та що сталося?”
А сталося все те, про що вона мовчала місяцями.
Мовчунка думає, що тиша рятує стосунки. Але насправді тиша часто вбиває близькість швидше за сварки.
Девіз Мовчунки:
«Нічого.»
Як приборкати:
Говори про дрібне, поки воно не стало великим. Люди не телепати. І твої почуття не стають менш важливими лише тому, що ти про них мовчиш. Мовчунка слабшає там, де з’являється чесність без страху бути незручною.