25. Вічна сильна
Вічна сильна не плаче вчасно. Вона тримається.
Завжди.
Навіть коли всередині вже все сиплеться.
Вона звикла бути тією, яка справляється. На яку можна спертися. Яка “не розвалиться”. І тому дуже боїться моменту, коли хтось побачить, наскільки їй важко насправді.
Вона не просить допомоги. Бо звикла допомагати сама.
Іноді їй навіть здається, що слабкість — це розкіш, яку вона не може собі дозволити.
Тому вона усміхається через втому. Жартує через біль. Каже “все нормально”, коли давно вже не нормально.
І проблема не в тому, що вона сильна.
Проблема в тому, що вона не дозволяє собі бути живою.
Девіз Вічно сильної:
«Я сама.»
Як приборкати:
Дозволь собі не витримувати все. Сила — це не постійно тягнути. Іноді сила — це сказати “мені важко”. Люди не перестануть тебе поважати через втому. А от ти сама можеш втратити себе, якщо постійно робитимеш вигляд, що тобі не боляче.