Танок у тумані

**Сцена 3: Танець без волі**

*Місце: Ліс біля млина, перед світанком.*  

Марта прокидається в хаті, але не в ліжку — вона стоїть у пуантах посеред лісу, туман обіймає її, як ковдра. Трембіта грає, мелодія швидша, ритм б’є в її груди. 

Вона не пам’ятає, як опинилася тут, ноги болять, але рухаються самі — пірует, арабеск, стрибок. Невидимі руки повертаються — одна гладить її шию, друга стискає талію, третя ковзає по ногах, гаряча й волога. 

Марта стогне, її тіло згинається в танці, збудження змішується з жахом, вона шепоче: "Стій..." — але голос слабкий, ноги не слухають.  

Туман темніє, трембіта реве, Марта відчуває, як її спогади тьмяніють — сцена в Києві, оплески, її перше соло — усе зникає, ніби стерте. Руки стають агресивнішими, стискають її сильніше, вона кричить, але звук тоне в тумані. 

Її тінь на землі танцює сама, без неї, довга й тонка, ніби не її. Марта падає, хапаючись за голову, її очі скляніють, ноги продовжують рухатися, вибиваючи ритм у моху. 

Трембіта стихає, туман відступає, але її груди болять, ніби хтось висмоктав повітря. Вона шепоче: "Де я?" — але не пам’ятає, хто вона була до танцю.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше