Мрія
Наче білий птах летіла мрія,
Тільки вітер льодовий повіяв –
Змерзли крила і душа зомліла…
Біла мрія жити так хотіла.
Наче камінь в синю воду впала,
Та безслідно в морі не пропала,
Біла рибка, у морській глибині
Навіть там вона живе і нині.
Не побачиш ти її в польоті,
І не купиш ні за які злоті.
Ні, вона всього лишень прекрасна
Вільна мрія- наче сонце ясна.
Де ж знайти тобі притулок мріє?
Сірі хмари хто тобі розвіє?
Хто покаже далечінь безмежну,
І теплом зігріє обережно?
Не поранить, а подарить крила,
Небеса щоб знову ти зустріла?
Тільки доля відповісти може…
Та питать її про це – негоже.
Відредаговано: 30.03.2019