Танок думок
Сірі тіні
Сірі тіні
У зимньому лісі байдужа луна,
Холод іскристих снігів.
Зграя вовків промандрує стиха
Через завісу віків.
Виє один у зимовій тиші
Хтось відгукнеться йому.
В сонному місті самотній душі
Стрінеться міф наяву.
Зграя вовків, наче тінь промайне
Поступом, слідом у слід.
Хто їх гукав невідомо, і де
Шлях починається бід.
Ось обернувся останній – як ніж
Погляд добро різонув.
Зуби і кігті в хід пустить раніш
ніж перехожий збагнув,
Що перед ним і не тінь і не сон-
Зграя безсмертних вовків,
Що перейшли з небуття, і на трон
Ставлять із пекла богів.
Що перед ним - його власний прокльон
Власна ненависть і зло.
Кредо вовків, те на що у житті
ми проміняли добро.
Ближче і ближче невпинно до нас
Люто гарчить сіра тінь.
Люди, невже зупинитись не час?
Що треба вам для прозрінь?
Відредаговано: 30.03.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
