Глава 10. Все тече, все змінюється

Глава 10. Все тече, все змінюється

Мелані фурією вилетіла з кабінету Саммерса.

Ні, це просто неподобство! Він відмахнувся від неї, як від набридливої ​​мухи. Використовував нічого не значущі слова і фрази співчуття та побажав вдалого продовження кар'єри деінде. На всі заперечення відповідав тим, що міс Монро, вбита горем, не зможе і далі виконувати свої обов'язки належним чином. Але він люб'язно дозволив їй зібрати свої особисті речі та передати всі справи містеру Новаку.

Почувши ненависне прізвище, Мелані розлютилася ще більше. Вона крокувала коридором, автоматично киваючи співробітникам, які вели себе так, немов їх найголовніший обов'язок - нагадати їй про втрату. Від співчуваючих, а часом і зловтішних поглядів колишніх колег Мелані здавалося, що проти неї постав цілий світ.

В офісі панував цілковитий безлад, не було можливо зрозуміти, хто і чим займався. Однак фінансовий директор виявився на своєму місці і в цей момент став для Мелані втіленням всіх її бід і приводом виплеснути ненависть, котра душила.

Зачинивши двері прямо перед носом Стелли, яка намагалася затримати її, Мелані підійшла до столу і, спершись на нього руками, грізно зиркнула на опонента.

- Дозвольте привітати вас, містере Новак! Очевидно, ви досягли мети, якої так завзято домагалися. Більше я не буду плутатися у вас під ногами. Сподіваюся, ви тепер задоволені! - І, розвернувшись на підборах, попрямувала до виходу. Але не встигла..

- Мелані! - Александр, миттєво вискочивши з-за столу, схопив її за руку, ривком розгортаючи до себе.

- Я не маю відношення до твого звільнення.

Вони опинилися віч-на-віч і занадто близько, так що гудзики чорного пальта Мелані стукнулися об позолочений затиск краватки чоловіка.

- Відпустіть! - процідила крізь зуби.

Вона підняла підборіддя і... потрапила в полон синіх очей.

- Мелані…

Схоже, Александр і не збирався її відпускати, лише послабив хватку, а вільною рукою заправив їй за вухо пасмо волосся.

- Мені дуже шкода.

Вона опустила повіки, щоб цей колір не звів її з розуму.

- Ти чудово знаєш, що я не маю права голосу. І я в будь-який момент можу опинитися там, де і ти.

Мелані зробила крок назад, нарешті позбувшись дивного магнетизму Новака. Поруч з ним вона не контролювала себе, але зараз було явно не часі та не місце підпадати під дію чарів цього донжуана.

Вклавши в слова якнайбільше презирства, Мелані сказала:

- О, я чудово знаю, що пов'язує тебе з Саммерсом. Невже ти думаєш, що я така ідіотка?

- Про що ти говориш? - він здавався щиро здивованим.

- Мені відомо, що саме Логан рекомендував тебе на посаду фінансового директора, а це значить, що ви з ним у згоді! Можливо, ви задумали прибрати до рук компанію батька і підлаштували все це!

- Ти себе чуєш, Мелані?! Що ти верзеш?

Несподівано двері відчинилися, і в кімнату ввалилися кілька поліцейських на чолі з детективом Гудвіном.

- Містере Новак, - з місця в кар'єр почав детектив, - де ви були в неділю з восьмої до десятої ранку?

Александр склав руки на грудях і, примружившись, подивився на Гудвіна.

- Ви мене в чомусь звинувачуєте?

- Відповідайте на питання!

- Цей день я провів у своєму заміському будинку, в декількох годинах їзди від Річмонда.

- Ви були там один? Хтось може підтвердити ваше алібі?

Александр перевів погляд на Мелані. Вона стояла бліда як полотно, і розширеними від жаху очима свердлила Новака. Здавалося, секунди тяглися годинами, поки він чекав... А власне, чого він чекав? Поки намагався вловити хоч відблиск у чорних зіницях, хоч найменший рух на підтвердження своїх слів від застиглої жінки навпроти.

Але вона мовчала.

Ледь помітно посміхнувшись і скрививши губи в гірку складку, Александр похитав головою. Згадувати Лукаса не було сенсу. Він обов’язково скористається нагодою, щоб позбутися кузена.

- Ні, - відчеканив Новак, а дівчина здригнулася.

Гудвін кивнув одному з офіцерів, який тут же дістав наручники і підійшов до чоловіка.

- Александре Новак, ви підозрюєтеся у вбивстві Джона Монро. Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що ви скажете, може і буде використано проти вас у суді. Ваш адвокат може бути присутнім при допиті. Якщо ви не можете оплатити послуги адвоката, він буде наданий вам державою. Ви розумієте свої права?

- Вибачте, - до Мелані нарешті повернулася здатність розмовляти, - у вас є докази?

Детектив був настільки люб'язний, що пояснив:

- Недалеко звідси знайшли пістолет, з якого застрелили вашого батька, зареєстрований на містера Новака. Експертиза встановила, що відбитки пальців на зброї збігаються з відбитками містера Новака, який кілька років тому вже притягувався до відповідальності.

Навіть якщо Мелані і воліла б досі щось сказати на захист Александра, то тепер будь-який намір у неї остаточно пропав під тягарем нової інформації. Копи відтіснили її в бік, виводячи Александра з руками за спиною у наручниках. Від його холодного, байдужого погляду у неї серце полетіло кудись униз. І коли приміщення спорожніло, вона так само продовжувала стояти на одному місці, незряче дивлячись у простір.

Дзвінок мобільного розірвав тишу.

- Мелані, ти добре почуваєшся?

Це був Майк.

- Ні, недобре, - пробурмотіла Мелані. - Треба терміново зустрітися.

- Гаразд, буду в тебе за годину.

****

- Ти повинна зустрітися з адвокатом Джона, - з притиском вимовив Майк, ледь вислухавши останні новини.

Мелані нервово міряла кроками вітальню батьківського дому, не наважуючись зізнатися Майку в своїх побоюваннях, тому вирішила зосередитися на інший, більш важливій для неї зараз проблемі.

- Якщо заповіт є, то він зберігається тільки у нього. Ти знайома з ним?