Глава 13

Назар оглянув холодильник та з широкою посмішкою повернувся до Влади, яка вже переодяглася та сиділа біля каміна з чашкою чаю в руках.

— Є гарна новина. З голоду ми не помремо. В холодильнику достатньо продуктів. Сподіваюсь, що ти вмієш готувати, — він підняв брову. — Бо я востаннє готував років десять тому.

— Ти готував? — розсміялась Влада.

— Так. І до речі досить непогано. Так що на мені м'ясо, а на тобі все решта.

— Згода. Мені вже стало дуже цікаво побачити тебе біля плити.

Назар подивився, як Влада закусила губу та відчув, що хоче поцілувати її. Він дивувався тому, що досі тримав себе в руках, але не хотів тиснути на неї.

— Тоді я замариную м'ясо, а ти вибери якийсь фільм, — запропонував Назар.

— Я не знаю які фільми ти любиш.

— Будь-які, тільки, щоб в них був зміст.

— Я люблю комедії, — сказала Влада. — Ти бачив фільм "Шпигунка"?

— Хотів подивитись, але якось не склалось.

— Тоді це саме те. Бо я бачила початок, але потім теж не було все часу... То як?

— Покладусь на твій смак.

Назар замаринував м'ясо та помивши руки сів поряд з Владою, яка включила фільм. Він обняв її за плечі одною рукою та сам здивувався тому, що відчув в цей момент. Затишок... Сімейне тепло... Було щось надто звичне сидіти поряд з нею на дивані дивлячись фільм. В цей момент йому здалось, що він знає її тисячу років.

Влада вмостилась на його плечі абсолютно розслабившись та закинувши ноги на диван. Вся напруга зникла. Їй було добре поряд з Назаром. Аж занадто добре...

В каміні палахкотів вогонь, вони сиділи поряд, регочучи як діти з комедії, яка виявилась смішною до сліз. Весела атмосфера зблизила їх. Влада перестала ніяковіти в присутності Назара. Було в цьому моменті щось чарівне, щось таке, що дарувало спокій та затишок.

Вони настільки захопились фільмом, що коли він завершився, обоє здивувались тому, що на вулиці було вже темно. Влада підвела на Назара очі. Вони сиділи обійнявшись і щось відбулось між ними в цей момент. Він підняв руку відводячи пасмо з її обличчя, а вона заворожено дивилась на його губи. Влада підняла долоню торкаючись його щоки на якій пробивалась чорна щетина. В цей момент їй захотілось, щоб він поцілував її.

Назар нахилився та відповів на її німе прохання накривши губи дівчини своїми губами. Вона була така солодка на смак, що він ледь стримував себе, щоб не кинути її на цей диван та не задовольнити своє тваринне бажання, яке вже виривалось назовні. Вперше в житті він настільки контролював свої бажання. Однак Влада відрізнялась від всіх жінок яких Назар зустрічав. Він отримував якесь особливе задоволення від передчуття того, що ще трохи й вона здасться.

Олександровський впіймав її руками перекидаючи собі на коліна, так що вона опинилась зверху. Його рука пройшлася по її спині та дісталась краю гольфа торкаючись оголеної шкіри. Влада відчула як по тілу побігли мурахи. Вона забувала про все, коли відчувала його руки на собі. Її дихання стало частим і Назар знав, що вона збуджена так само як і він. Діставшись до застібки на бюстгальтері чоловік клацнув пальцями й вона розстібнулась. В цей момент на столі задзвонив його телефон. Він ледь не застогнав від прикрості.

Влада піднялась з його колін немов її ошпарили. Її очі блищали від бажання, однак хтось вирішив зупинити їх. Назар взяв телефон та глянув на екран. Влада могла заприсягтись, що він був розсерджений.

— Це по роботі, — кинув він та зник за дверима.

Коли чоловік повернувся, вона вже почистила картоплю та поставила варити. Влада не знала що любить Назар, тому вирішила, що картопляне пюре буде непоганим гарніром. Помивши листя салату дівчина вирішила зробити легкий салат.

— І що в нас на вечерю? — запитав він з'явившись на кухні.

— Картопляне пюре та салат. А ти обіцяв, що на тобі м'ясо.

Він кивнув та пройшов повз неї відкриваючи каструлю де були стейки. Назар витяг з тумбочки пляшку вина та відкоркувавши її налив у два келихи.

— Ти якийсь надто мовчазний, — звернула увагу на його настрій Влада.

— Деякі проблеми на роботі, — уникнув він прямої відповіді та протягнув їй келих.

Влада взяла вино та сіла на диван дивлячись на те, як Назар готує. Вона ніколи не думала, що це виглядає настільки сексуально. Спостерігаючи за його руками, які були вкриті венами, дівчина відчула, як стає тісно дихати. Він діяв на її нервові закінчення якось дуже дивно. Назар відчував її погляд на собі, однак не подав знаку. Він знав, що варто йому глянути Владі в очі та побачити в них бажання, вечеря полетить до біса, а вони опиняться на першій горизонтальній поверхні...

Назар був розлючений. Він намагався тримати себе в руках, але... Дзвонив його заступник. Їхня фірма програла тендер, чого не траплялось жодного разу. А ще до всього, повернулась Сніжана. Якщо Назар знав, що робити в першій ситуації, то в другій не знав, як вчинити правильно. Він не звик брехати, однак зараз виходило, що він обманював Владу і це було не властиво йому. Однак, щось підказувало йому, що він втратить її назавжди, щойно вона дізнається про Сніжану і неважливо, що між ними нічого немає окрім ділових стосунків. Ну і ще випадкового сексу... Сніжана у своїх звичках була схожа на нього. Така ж прямолінійна та впевнена у своїх бажаннях. Напевно тому в них не склалося романтичних стосунків.

Нарешті вечеря була на столі й вони сіли вечеряти відчуваючи неабиякий голод. Назар взявся за картоплю і з неймовірною насолодою почав смакувати. Раптом він згадав дитинство та вечері, які готувала його мама.

— Ти смачно готуєш, — констатував він.

— Дякую, — розсміялась вона відчуваючи як вино вдарило в голову. Не варто було пити на голодний шлунок. — А твої стейки просто божественні.

Він закусив губу, спостерігаючи за тим, як в неї піднявся настрій. Йому подобався такий її стан.

— Випиймо за нас, — промовив тост Назар.

— Давай, — відповіла вона підіймаючи вгору стакан.

— Чому ти працюєш в Буковелі? — відпивши вина запитав Назар. Влада зітхнула.

— Бо тут добре платять, — знизала вона плечима. — Ще кілька тижнів і я поїду, адже я відправила резюме в декілька великих будівельних корпорацій. Сподіваюсь, когось зацікавлять проєкти молодого та амбітного архітектора.

— А ти в нас архітектор? — підняв брови Назар, приховуючи те, що дуже шокований.

Влада кивнула:

— І на думку моїх лондонських викладачів: досить непоганий.

— В які фірми ти відправила резюме? — намагаючись не видати зацікавлення запитав чоловік.

— У "Вертикаль", "OLS Group" та "Trust Group".

Почувши серед перечислених корпорацій назву своєї, Назар ледь не розсміявся. Адже він хотів запропонувати їй роботу, але враховуючи те наскільки Влада горда, чоловік не сумнівався, що вона б відмовила йому. Тому зараз в нього з'явився шанс протягнути їй руку допомоги так, щоб вона навіть не здогадалась. Однак спочатку він хотів побачити її креслення. Бо вимоги холдингу до претендента на крісло архітектора були дуже високі.

— Думаю в тебе все вийде, — підбадьорив дівчину Назар вже продумуючи, як варто вчинити. — Потанцюємо?

— Тут?

— А чому б і ні? — питанням на питання відповів він, вмикаючи в ютубі плейлист. Зазвучала знайома мелодія й Олександровський піднявся, пропонуючи Владі руку.

Вона не відмовилась, тому вже за секунду опинилась в його обіймах танцюючи під дивовижну пісню Лани Дель Рей "Summertime sadness".

— Трохи не літня погода. Тобі не здається? — засміялась вона, маючи на увазі слова пісні.

— Вона асоціюється в мене з тобою, — він дивився їй в очі й від цього погляду Владі стало жарко.

— Зі мною? — намагалась не піддаватись його чарам дівчина. — Цікаво, чому?

— Тепла, місячна ніч в Іспанії, — тихо проговорив він. — Дівчина в червоній сукні... Яку я міцно цілував, перед тим як піти... — Назар нахилився та торкнувся її губ. Влада вибилась з реальності відчуваючи тільки його уста на своїх устах. І слова пісні:

"Kiss me hard befor you go.
Summertime sadness
I just wanted you to know
That baby, you the best."

Вона впіймалась за його шию розуміючи, що збожеволіє, якщо не відповість на поцілунок. Однак Назар не поспішав. Він цілував її повільно, ніжно... Насолоджуючись кожною миттю, вдихаючи аромат її парфуму, який був в його пам'яті стільки років. Час пройшов, а вона все так же пахнула. І він не забув би цього аромату навіть через роки.

Пісня закінчилась і Назар підняв голову погладивши Владу по обличчі. Що це на нього найшло? Він ніколи не був романтиком, однак зараз щось відбувалось з ним, щось таке, чого він не міг не розуміти. Назар не міг відпустити Владу. Хотів, щоб вона була поряд, хотів оберігати її... В житті Олександровського таке відбувалось вперше. До цього часу він завжди контролював ситуацію та свої бажання. Як вийшло так, що сьогодні його бажання контролювали його?

Влада відчувала, що її серце знову вистрибує з грудей. Вона не знала, що це було? Надлишок вина, чи романтична музика, яка запаморочила голову?.. Чи все ж таки неймовірний чоловік, який міцно стискав її в обіймах? Однак одне знала точно — вона збожеволіла. Різко відпустивши його плечі, Влада раптом проговорила:

— Потрібно прибрати зі столу.

— Я допоможу, — сказав Назар.

Дівчина мила посуд нишком спостерігаючи за тим, як він витирав його та розкладав по місцях. Чим ближчою ставала ніч, тим сильніше починала нервувати Влада. Вона знала до чого йде. І прекрасно розуміла чому Назар не поспішає. Він насолоджується вступом, розуміючи, що жертві немає куди тікати. Влада хотіла його до болю, але соромилась зізнатись, що вже забула як це, бути з чоловіком в одному ліжку.

Коли все було прибрано, Влада розвернулась до Назара, який сперся спиною на стіл.

— Де я буду спати? — невинно запитала вона, намагаючись намалювати умовні межі.

— В моїй спальні, — безапеляційно заявив він піднявши брову.

— Назаре, — вона нервово закусила губу. — Ти подобаєшся мені, думаю ти й сам це розумієш, але...

— Але що? — спокійно запитав він піднявши брову, однак в його погляді була така буря, що здавалось знесе все на своєму шляху.

— В нас нічого не буде, — вона стискала руками гольф.

— Невже? — він відштовхнувся від стола та зробив крок їй на зустріч. — Тобі нема куди тікати.

Вона інстинктивно зробила крок назад, відчувши переміну його настрою. Зараз перед нею стояв той Назар, який брав те, що хоче без зусиль. Його терпіння закінчилось.

— Послухай, ми ж цивілізовані люди. Не візьмеш же ти мене силою, кінець кінцем. Я не хочу тебе. Розумієш? — вона швидко говорила намагаючись отверезити його, однак було пізно. Він впіймав її в обійми.

— Тоді ми пограємо в гру, — прошепотів він нахиляючись до її вуха. — Я робитиму тільки те, про що ти будеш благати мене.

Від його зухвалих слів по тілу побігли мурахи. Назар поцілував її в плече обводячи язиком контури. Влада відчула, як підгинаються коліна і розуміла, що зробила жахливу помилку. Вона зачепила його самолюбство, тепер він зробить все, щоб вона благала його взяти її.

Назар розпалював полум'я між ними. Він притис її до стіни завівши руки Влади їй за голову. Його губи цілували її вилиці, спускаючись до шиї, однак гольф, який вона одягла заважав йому. Тому Назар потягнув його вгору кидаючи кудись на підлогу. Руки чоловіка стисли груди дівчини, під тонким мереживним бюстгальтером і через тонку тканину її соски вперлись йому в долоню. Влада застогнала від бажання, яке поглинало її. Вона відчувала себе ідіоткою, яка супротивилась тому, що все одно трапиться. Їй було так добре з ним. Тоді навіщо противитись?

Влада запустила руки в волосся Назара бажаючи відчути його цілком, без одягу. Дівчина впіймала його футболку та потягнула вверх відкидаючи в сторону. А він натомість підняв її в повітрі притискаючи до стіни та закидаючи її ноги собі на пояс. Обоє сходили з розуму від бажання, яке потребувало задоволення. Вони цілували одне одного, насолоджуючись близькістю.

Назар спустив бретельку з лівого плеча оголюючи груди. Він впіймав губами один із сосків та легко потягнув зубами від чого Влада вигнулась йому на зустріч, стогнучи від насолоди. Це було прекрасніше, ніж вона пам'ятала. Назар розстібнув їй джинси так швидко, що вона сама не зрозуміла коли це трапилось. Його пальці знайшли найчутливішу точку на тілі дівчини та почали масажувати її.

Влада відчувала, як бажання наростає з кожним разом все більше. Змушує м'язи скорочуватись. Її дихання збилось і вона перестала розрізняти де закінчується реальність. Дівчина вже й забула, що існує така пристрасть, яка зносить межі. Вона стисла Назара ногами бажаючи відчути його в собі. Влада розуміла, що помре, якщо він тягнутиме час.

Вона вхопилась руками за його пояс намагаючись розстібнути застібку, однак він перехопив її руку. Підкинувши Владу в повітрі чоловік поніс її в спальню не відволікаючись ні на секунду від її губ.

Коли вони опинились в кімнаті він поклав її на ліжко стягуючи одяг. Від його погляду по тілу бігли мурахи. Влада хотіла розстібнути його джинси, однак він знову відвів її руки, хитаючи головою.

— Тільки те, про що благатимеш... — шепотів він їй на вухо, що було до біса сексуально.

Він був сильним, однак Влада теж не вважала себе слабкою. Їй було цікаво, що буде коли він здасться перший. Однак через декілька секунд дівчина вже не була така впевнена у своїх силах. Вона палала немов у вогні. Відчуваючи його руки на оголеній шкірі. Його губи на шиї та грудях. Все зникло, стираючи рамки моралі та пристойності. Вона бажала його до болю і коли його палець увійшов в неї, то їй здалось, що її душа покидає тіло від задоволення.

Назар намагався тримати себе в руках, однак, його витримка теж була не залізна. Він спостерігав за тим, як очі Влади міняють колір від пристрасті та розумів, що скоро сам вибухне від перезбудження. Боже, як він бажав її. Здавалось, що досі не було жодної жінки, яка б змушувала його так пітніти над нею. Його подих теж збився та попри намагання жорсткого самоконтролю, Назар відчував, як починають тремтіти його руки. І ось коли він вже був готовий впасти перед нею на коліна, Влада здалось перша.

— Благаю, візьми мене. Я більше не витримаю, — шепотіла вона немов збожеволіла. Всередині все тремтіло від перезбудження. Дівчині здавалось, що вона помирає від дикого бажання, яке може втамувати тільки він.

Назара не потрібно було благати двічі. Він швидко позбувся залишків одягу та одним шаленим рухом увійшов в неї. Влада закричала від емоцій, які була не в силі стримувати. Вона вп'ялась йому в спину, залишаючи глибокі, криваві сліди.

Вони стали одним цілим в цей момент. Обоє розуміли, що близькі до божевілля. Назар працював стегнами даруючи Владі неземне блаженство, доводячи їй наскільки сильно вона помилялась. Він немов затаврував її, даючи зрозуміти кому вона належить. І коли світ розлетівся на уламки приносячи божественну насолоду, Влада зрозуміла що втрапила в пастку. В цей момент вона зрозуміла, що кохає його. З того самого моменту, як він доторкнувся до неї вона покохала. Однак Назар дійшов до завершення цілуючи її в губи й вона знову забула про все на світі.