Глава 4

Всі друзі Влади сиділи за столом гучною компанією та викрикували привітання в її сторону. Вони всі знали про те що трапилось, тому хотіли підняти подрузі настрій.

Навколо було людно. Танцівники готувались до змагання, розслаблялись та спілкувались між собою. Сміх, музика та латиноамериканський ритм лунав повсюди. Якби не ця чарівна атмосфера від якої серце завмирало в грудях, Влада б давно пішла у свій номер і плакала б до ранку. Ніколи в житті ще не було так гидко на душі.

До їхнього столу підійшов менеджер, щоб уточнити заявки. Всі пари отримали номерки. Спостерігаючи за цим, Владі захотілось втекти від компанії. Хлопці пропонували їй замінити Олега, однак вона відмовилась на відріз. Не хотіла вона ставати в пару без репетиції, та й до всього танцювати з чужим партнером — погана прикмета.

Коли оголосили про відкриття конкурсу, дівчина піднялась за столика та перебралась ближче до бару. Знайшовши собі місце з якого відкривався весь паркет, вперше в житті Влада замовила алкогольний коктейль.

Іноді за столом батьки дозволяли випити пів келиха вина, чи шампанського, однак в компанії дівчина тримала себе в рамках, які нав'язав їй тато. Вона ніколи не переступала умовної межі й була зразковою донькою.

А сьогодні... Сьогодні в неї день народження. Повноліття врешті решт. Цей день мав бути найщасливішим в житті. Ця ніч повинна була бути особливою... Вона ніяк не могла змиритись з тим, що її зрадили.

Потягуючи "Секс на пляжі" Влада розглядала красиві пари, які готувались до першого танцю. Зазвучала музика і серце вкотре боляче стислось. Влада відвернула голову ховаючи очі, щоб не видно було сліз.

Одного коктейлю їй здалося замало, тому поки танець змінювався танцем вона встигла випити достатньо, щоб відчути сп'яніння. Дивно, настрій покращився на губах заграла легка посмішка. Дівчина подивилась на дзеркальну поверхню навпроти, ліниво розглядаючи своє зображення.

Сьогодні Влада виглядала чарівно. Темне волосся ідеально зачесане вгору. Легкий макіяж підкреслював її природну вроду. Її червоне плаття для танго було коротким спереду і переходило в довгий хвіст з двома розрізами по боках. Глибокий виріз ззаду відкривав спину аж до талії, демонструючи чудову фігуру.

Та й що з того, що вона красива? Подумала дівчина. Щастя це ніяк не додавало. Навпаки. Вона відчувала себе покинутою і дуже самотньою.

— Віскі, будь ласка, — прозвучав збоку знайомий голос.

Влада з цікавості повернула голову не розуміючи кому він належить і...ледь не знепритомніла. Зустрівшись поглядом з чоловіком, який був здивований не менше ніж вона, дівчина ледь не впала зі стільця. Це був він! Незнайомець на Audi. Таємничий спонсор змагань імені якого вона не знала.

— Хіба неповнолітнім дозволено пити спиртне? — без привітань запитав він, ліниво розтягуючись в посмішці.

Влада ледь не закипіла від обурення. Нахаба. Як він сміє так зневажливо розмовляти з нею? Проігнорувавши його запитання, вона задала у відповідь своє:

— Ти що це, переслідуєш мене?

— Переслідую? — він ледь не задихнувся від сміху. — Не забагато б було честі для маленької агресорки?

— Слухай в мене і без тебе немає настрою. Тож іди куди йшов! — підняла вона підборіддя вгору.

— Бачу, — він вказав на її келих. — Запиваєш горе?

— Яке ще горе? — ледь не вибухнула Влада.

— Ну не знаю... — протягнув він. — Що там у вас малоліток може вважатися горем? Хлопець кинув, чи ніготь зламався?

Влада відчула як від насмішки цього нахаби в неї на очі навертаються сльози. Йому було смішно, але перераховуючи причини він попав точно в ціль. Не вистачало ще розревітися перед ним. Дівчина відвернула голову, даючи зрозуміти, що розмова завершена.

Назар не одразу зрозумів в чому причина її сліз. А те, що вона плакала чоловік не сумнівався. Він навіть не звернув би уваги, розвернувся б і пішов собі, але щось зупинило його.

Відсунувши стілець він сів поряд.

— Ти чого сама? Де твій партнер? — спробував він, відпиваючи віскі.

— А тобі що? В цьому залі стільки місця, а ти вибрав саме поряд зі мною. Чи просто в тебе немає друзів, тому ти замахуєш перших зустрічних? — кинула вона йому виклик.

Він проігнорував її слова.

— Я, до речі, Назар.

— Зовсім не приємно познайомитись, — пробубніла Влада.

— Ти завжди така зверхня і груба? Чи можливо ти просто не вмієш спілкуватися з протилежною статтю?

Слова сказані були зовсім без єхидства. В його тоні була звичайна цікавість. А й правда, чого це вона? Він же нічого їй не сказав такого, що вона поводилась як ідіотка. Просто потрібно було вимістити злість на комусь.

— День був ідіотський, — зітхнула Влада, не вірячи, що сказала це.

— У всіх бувають погані дні, — відповів він впівоберта розглядаючи її. — Чому ти тут, а не на паркеті? — вказав він на сукню.

— Мій партнер кинув мене.

Назар розуміючи кивнув головою, знаючи, що такій дівчині як вона, було не легко в цьому зізнатися.

— То я тобі скажу, що він ідіот, — одними очима усміхнувся чоловік. — Така партнерка на вагу золота.

— Ти лестиш мені? — не повірила вона своїм вухам.

— Мила, — поблажливо протягнув він. — Я не лещу жінкам. Я констатую факт.

Від його тону і погляду, який ковзнув по грудях, а потім знову піднявся до обличчя, щось всередині дівчини відбулось. Вона відчула, як десь в грудях солодко занило. Тряхнувши головою Влада зрозуміла, що це наслідки алкоголю, який вона так необережно пила.

Назар був красивим, вона цього не заперечувала. Навпаки. Він був занадто красивим. Таких хлопців влада остерігалась. Від нього так і віяло небезпекою... А особливо для такої недосвідченої дівчини як вона.

— Чому він кинув тебе? — голос вирвав її з думок, що починали якось розлітатись.

— В нього з'явився шанс на майбутнє, — махнула рукою в повітрі дівчина. — А я як ідіотка вірила, що він кохає мене.

— То ви зустрічались? — підняв брови Назар.

— Майже рік, — кивнула Влада.

— Ну тоді він ще й покидьок.

— А в мене до речі сьогодні день народження... Уявляєш? — "Остапа понесло" як то кажуть.

Алкоголь зробив свою справу. Розслабив дівчину до неможливості. Голова стала легкою. Настрій повеселішав.

Назар спостерігав за нею і йому чомусь стало жаль її. Можливо це було тому, що вона нагадувала йому його молодшу сестру. Адже вони були приблизно одного віку. Назар знав, що за цією явною агресією, ховається зовсім не надлишкова самовпевненість, а швидше навпаки. Тим більше у дівчини сьогодні день народження. Йому захотілось підняти їй настрій.

Він подумки про себе посміхнувся. Коли це він став таким сентиментальним? Ніколи не помічав за собою такої якості. Однак в березні йому стукнуло двадцять п'ять і дід дав чітко зрозуміти, що його безтурботне, веселе життя завершене. Останнє літо і він займе крісло генерального директора величезної корпорації. Назар був не впевнений в тому, що хоче цього, проте це був його обов'язок. То чому не зробити щось божевільне під кінець? Закохатися, наприклад? Або звабити цю молоду, але дуже сексуальну дівчину? Від цієї думки по тілу пройшла хвиля збудження. До біса вже йому проїлись фарфорові, довгоногі ляльки.

— Ходімо, — раптом він впіймав її за руку та потягнув за собою.

— Куди? — здивувалась Влада, не знаючи що й подумати.

Однак Назар мовчав, ведучи її до підвищення де сиділи vip гості. На диво, вона зовсім не пручалась.

— Побудь тут, — сказав він.

Нічого не розуміючи, дівчина заклала руки, спостерігаючи за тим, як Назар заходить за скляні двері.

Через декілька хвилин він повернувся тримаючи в руках папір.

— Твій номер.

— Але...але я не буду танцювати. Всі танцівники вже заявлені. Це проти правил. Я не маю партнера, — без зв'язку тарабанила Влада покірно ідучи за хлопцем.

— Правила існують для того, щоб їх порушувати, — відповів Назар виводячи дівчину на паркет. — Сподіваюсь я не помилився і твій танець танго.

— Що? — спам'яталась дівчина, вже стоячи по серед залу. — Ні, я не можу.

Влада перелякано вирвалась і розвернувшись побігла геть. Назар швидко наздогнав її. Зловивши за руку смикнув до себе. Вона не очікувала цього, тому впала йому прямо в обійми тільки тепер зрозумівши, що музика вже звучить.

Це була її улюблена пісня Roxanne, під яку вона стільки разів танцювала уявляючи себе на великій сцені. Цю пісню вона вперше почула ще дівчинкою дивлячись фільм "Мулен Руж". Вона обожнювала його. Саме він надихнув її спробувати себе в танцях.

Вона стояла в обіймах Назара піднявши на нього очі та відчуваючи, як хвиля збудження проходить тілом, просячи віддатися ритму танго.

— Я не знаю що робити... — розгублено прошепотіла вона.

— Імпровізуй, — підморгнув чоловік.

Він нахилив її проводячи по колу та підтримуючи. Відчуваючи його чоловічі руки на своїй талії влада зрозуміла, що він вестиме в цьому танці. Вона піднялась дивлячись йому в очі й вони почали танцювати так, немов були створені одне для одного.

Він рухався точно, граційно, перетворившись на хижого кота. В тих місцях де його руки торкалися її шкіри, по тілу розходились хвилі мурашок. Влада танцювала в тому ритмі який завдавав цей незнайомець та дивувалась, як легко їхні тіла знайшли спільну мову.

Вона виставила праву ногу вперед закидаючи йому на пояс і він зробив неймовірно важку підтримку, яка ніколи не виходила в Олега.

Назар кружляв Владою по цілому паркеті, немов переслідуючи свою здобич, однак від його хижого погляду по її тілу розносились якісь незрозумілі хвилі. Жоден хлопець ще ніколи так не дивився на неї.

Обоє відчували шалене збудження, чи то від танцю, чи то одне від одного. Підтримуючи партнерку одною рукою, іншою впіймав шпильку, яка тримала зачіску та витяг її. В ту ж секунду волосся каскадом розсипалось по спині укриваючи її немов мантія. Зазвучав останній акорд музики й Назар вхопив Владу міцно притискаючи до себе. Вона забула як потрібно дихати. Сьогодні його очі були не такими холодними як вона їх пам'ятала і їй раптом захотілось доторкнутись до його обличчя рукою.

Вони дивились одне на одного тяжко дихаючи. Світ немов перестав існувати. Назар підняв руку відводячи пасмо з її обличчя. Це було немов магія. Влада знала — зараз він її поцілує. І вона не була проти.

— Що це ти виробляєш, Олександровський? — збоку пролунав злий, жіночий голос і чари спали.

Назар не бажаючи того відпустив Владу, розвертаючись до високої блондинки, яка стояла за його спиною.

— Не пройшло і трьох годин, а ти вже встигла одягтись та прийти? — іронічно протягнув він. — Раніше ти приводила себе до ладу набагато довше. Старієш!

— Перестань розмовляти зі мною в такому тоні. Наші друзі вже нас зачекались.

— Я маю справи, а ти йди. Я підійду пізніше.

— Якщо ти про ту справу, яку обмацав на паркеті, то вона вже пішла.

Назар різко розвернувся туди де стояла Влада і побачив, що дівчини немає. Це ж треба, щоб Стася надумала його шукати. Раптом він чомусь дуже розізлився.

— І від коли це тебе почали цікавити такі шмаркачки? Чи це просто бажання розізлити мене? — вона доторкнулася рукою до ґудзика на його сорочці.

Він перехопив її зап'ястя та відвів від себе.

— По перше: перестань пхати свого гарно зробленого носика в чужі справи. А по друге: я давно вийшов з того віку, щоб робити щось, комусь на зло. Все що я роблю, стосується тільки мене. І повір, якщо мені чогось хочеться я роблю це виключно заради свого задоволення.

— Невже я так сильно тебе розізлила, що ти готовий проміняти мене на якусь малолітку?

Назар підняв брову.

— Розізлила? Ні, дорогенька. Ти розчарувала мене. Тільки і всього.

— Це тому, що ти холодний та зверхній! Ти поводиш себе так, ніби тобі все байдуже. З тебе неможливо витиснути й краплю якихось почуттів. Єдине місце де ти проявляєш свої почуття — це ліжко, — останні слова вона вже кричала.

— Ти не думала, що я не поводжуся так, ніби мені все байдуже, а що мені справді байдуже?

На цих словах він розвернувся спиною, даючи зрозуміти, що розмова завершена.

— Ну й котися до своєї малолітки! — крикнула вона йому в слід, однак він вдав, що навіть не почув.