Глава 3

Літак нарешті пішов на посадку і серце дівчини гулко забилось в передчутті яскравих вихідних проведених з подругами в колі хороших знайомих. Сьогодні тут мали зібратися найкращі танцівники Європи, тому дівчата посміхаючись одна одній і ледь не підстрибуючи на місцях, чекали приземлення.

З ілюмінатора відкривався дивовижний краєвид на блакитну гладь води. Від цього видовища перехоплювало дух. Колись Влада б і не помітила всієї цієї краси, бо завжди відпочивала з батьками під пильним оком свого тата. Він був немов тигр, який захищав дочку від нахабних юнаків. Цей суцільний контроль дратував її та не дозволяв розслабитись повною мірою. Дивно, як це татко відпустив сьогодні дочку та ще й саму? Хоча, Влада знала причину. Вона вступила на архітектурний та пообіцяла вчитися, не покладаючи рук.

Віктор був задоволений донькою, непомірна любов якого виливалась в дивні стадії контролю, однак він вважав, що так зможе вберегти доньку від помилок. Можливо він просто забув, що вчитися на чужих помилках не так боляче, як на своїх.

Нарешті літак скриплячи колесами приземлився. Люди почали підійматись зі своїх місць. Опинившись на вулиці, групка з п'ятьох дівчат пішла на пошуки таксі.

Вільно англійською розмовляла тільки Влада, тому вона була відповідальна за комунікацію. Нарешті сівши в автівку та зітхаючи від невимовної жари, дівчата на всіх парах помчали до Paradise Resort, щоб розкласти речі в номері та рвонути на пляж.

В готелі Влада відмітила, що тут і справді розкішно. В її душі все завмирало відчуваючи невеликий клаптик свободи, який прочинило перед нею повноліття. Невже це все насправді? Невже вона нарешті звільниться від тотального контролю? Аж дихати захотілось на повні груди.

Вони посилились з Анею в одному номері. Тут було просторо та світло, а вікна виходили на пляж.

— Ти дзвонила Олегу? — запитала Аня.

— Ще вчора він був на зв'язку. Сказав, що в нього невідкладні справи, але до вечора пообіцяв приїхати, — зітхнула Влада.

— Що це за справи такі? В день народження коханої, покинути її напризволяще.

— Ань... — проскиглила дівчина.

— Що Ань? Як не крути, а не подобається він мені. Надто вже зарозумілий.

— Він хороший, просто дуже серйозний, — стала на захист хлопця Влада.

— Ага, серйозний. Бачила я, як він фліртував з Олею та щось шепотів їй на вухо. А коли я зайшла, він швидко втік, як той боягуз.

— Фліртував? — фиркнула влада. — Це ти щось наплутала. Він дуже галантний хлопець, а ще педантичний. Фліртувати йому не властиво...

— Дурненька, ти дуже погано розбираєшся в хлопцях, — повернулась до неї Аня розклавши валізу. — Іди сюди.

Вона взяла подругу за руку і потягнула до дзеркала.

— Глянь, — вона вказала на зображення. — Глянь на себе. Ти варта найкращого чоловіка, явно не такого як Олег. Він егоїст. Повір, щойно у нього з'явиться шанс, він не упустить його.

— Аню, з чого це раптом тебе так почав хвилювати Олег? — нахмурилась Влада. — Чи я чогось не знаю?

Подруга вже хотіла відкрити рота та вивалити всю ситуацію, про яку недавно дізналась, однак у двері увірвалися дівчата голосно регочучи.

— Ну що, дівки? Ви готові до божевільного відпочинку? — запитала Таня, одягнена в купальник.

— Зараз, ми швидко переодягнемося і спустимось.

Через декілька хвилин компанія прямувала до пляжу, між розлогих пальм. Тут була така неймовірна краса, що дух перехоплювало від радості.

Нарешті діставшись білосніжних шезлонгів, вони розмістились на них.

— Ну що? Хто який танець танцюватиме? — запитала Катя в дівчат.

— Я буду танцювати румбу, — кинула Аня. — До речі, хлопці вже розмістились. Щойно телефонували. Казали що скоро складуть нам компанію.

— А ми з Костиком вибрали ча-ча-ча, — відповіла Надя, ще одна дівчина з компанії.

— А що вибрала ти, Ладо? — запитала Таня.

— Танго, — знизала дівчина плечима.

Звістка про те, що хлопці вже приїхали підпсувала Владі настрій, бо від Олега досі не було жодної звістки.

— Це ж її улюблений танець, — засміялась Аня. — Танець пристрасті для темпераментної дівчини.

Дівчата розсміялись.

— То що? Вечір розпочнемо з твого дня народження?

— Звісно, — вичавила з себе посмішку. — Я така рада, що ви всі сьогодні зі мною.

— Ой, крихітко. Як би це ти святкувала без нас? Ми ж банда, — Таня розсміялась. — А де, до речі, Олег?

Аня кашлянула й дівчата всі переглянулись між собою.

— Скоро повинен приїхати.

Вони швидко змінили тему, розуміючи, що Владі зараз неприємно про це говорити. Всі розуміли, що Олег швидше за все не приїде. Тільки не розуміли, чому він не сказав про все прямо. Дівчата знали те, про що не знала їхня подруга, але ніхто не хотів влазити в чужі стосунки.

Незабаром до них приєдналися партнери. Вони влаштували водні ігри, потім пляжний волейбол. Всі сміялись та веселились, тільки Влада сиділа осторонь з надією поглядаючи на телефон. Не витримавши напруги, вона взяла його набираючи знайомий номер. Телефонувати з роумінгу було дуже дорого, однак в неї не було іншого виходу.

Номер не відповідав.

В душі дівчини ще жевріла надія, що він перетнув кордон і це стало причиною вимкненого гаджета. Однак якесь чуття, можливо інтуїція, підказували їй, що хлопець не приїде.

Вже звечоріло. Влада одягла свою червону, сексуальну сукню в якій збиралась танцювати танго та вийшла на балкон. Зі сторони моря подув теплий вітер, а вона підклала йому обличчя намагаючись не заплакати.

— Владо. Що ти там робиш? Нам пора.

— Який сенс мені йти, якщо я без партнера? — беручи себе в руки промовила Влада і в цей момент її телефон ожив. На екрані вибило «Олежик».

Влада кинулась брати трубку, а Аня скривилась, знаючи, якою буде розмова. Вона тактовно вийшла, щоб не підслуховувати чужі сварки.

— Алло, — з притиском вимовила дівчина, вже готова відчитати хлопця. — Що трапилось? Куди ти подівся?

— Пробач Владо, я не хотів псувати тобі день народження... — почувся невпевнений голос, — Однак я пройшов кастинг до французької танцювальної трупи. Я боявся тобі говорити, бо не знав, чи візьмуть мене... — в трубці почулося тяжке дихання. — Це мій шанс... Розумієш?

— А як же я? — без жодних емоцій запитала Влада.

— Я їду в Францію. Ми більше не можемо бути разом.

Їй захотілось кричати, кинути телефоном об стіну, та так, щоб він розлетівся на малесенькі брусочки. А ще краще, зацідити цьому зраднику в пику. Щоб стерти його зверхній вираз обличчя. Права була Аня, говорячи, що Влада не розбирається в хлопцях. Як же гидко стало на душі.

— Знаєш, — намагаючись говорити рівно, щоб не видати того, як їй боляче в цей момент. — Ти бидло, Олежику. Кінчений боягуз! Якщо я ще раз побачу тебе, то плюну тобі в обличчя...

— Нічого кращого я й не очікував від такої малолітки, як ти. Недоторкана, блін, — раптом заявив педантичний Олег, від чого руки Влади стислись в кулаки. — Чи ти думаєш я не знаю, що хлопці говорять про тебе? Що ти фригідна і холодна, як лід. Якби ти не відповідала на мої поцілунки, то я б думав, що ти лесбіянка.

— То чому ти зустрічався зі мною цілий рік? — ледь не плачучи запитала Влада, відчуваючи, як серце болісно стискається.

— Бо тільки з тобою міг розраховувати на те що виграю кубок. Але тепер, він мені до глибокої канави. Я стану зіркою.

Більше слухати Влада не стала. Вона натисла на червону кнопку. Першим її поривом було впасти та гірко заридати. Її використали. Підло та нахабно обвели навколо пальця. А вона думала, що він кохає її. Душа боліла, у вухах дзвеніло. За що? Чому? Ніхто не казав їй, що коли розбивається серце, здається, що закінчується життя.

Аня підійшла ззаду обіймаючи подругу за плечі.

— Нехай фігачить у свою грьобану Францію. Забий на нього. Це падло тебе не варте.

— Чекай. — Влада підняла червоні очі на подругу. — Звідки ти знаєш про Францію?

— Минулого тижня він хвалився Тарасу, що подав свою кандидатуру і його запрошують на кастинг. Він казав, що ти замала, щоб танцювати в трупі, тому Оля погодилась стати його партнеркою.

— І ти мені нічого не сказала? — ледь не закричала дівчина.

— Ти знаєш Тараса. Він ще гірша пліткарка, ніж наші дівчата. Я не повірила. Та й до всього, не хотіла лізти між вас.

— Нехай котиться на всі сторони, — повторила Влада підіймаючись з підлоги.

Її зрадили. Від цього було дуже важко й огидно, здавалось, що хтось облив її брудом, але дівчина підняла високо голову. Ні, вона не сидітиме в цій кімнаті плачучи та зализуючи рани.

Все своє життя вона була чемною дівчинкою. Робила те, що їй говорили. Ніколи не виходила за рамки дозволеного. Годі! Більше ні для кого вона не буде зручною. Вона буде такою як їй хочеться. Робитиме все, що сподобається. А ті, кого щось не влаштовує, нехай котяться до бісової матері.

Влада пішла в ванну, щоб поправити макіяж. Як так? Вкотре запитувала себе дівчина. Вона уявляла собі, як вони проведуть сьогоднішню ніч разом. Купила сексуальну білизну та панчохи, які зараз були одягнені на ній. Вона мріяла, що все буде особливим сьогодні... А в підсумку Олег кинув її.

Добре, що вона не встигла переспати з ним, адже ніколи б не пробачила собі. Вона віддасть себе тільки коханому. Особливому. Єдиному. Принцу на білому коні, який подарує їй казку. Не важливо скільки часу доведеться його шукати.

Одягнувши на обличчя посмішку, вона вийшла до Ані.

— Ну як?

— Супер, — Аня поцілувала її в щоку. — Ходімо.

Влада завжди вміла брати себе в руки. Це була одна з якостей, яку вона обожнювала в собі. Сьогодні вона відриватиметься на повну та посміхатиметься, чого б їй не коштувала ця вдавана радість.