Глава 1

Пройшло десять років.

Влада приїхала до Києва вперше. Велика та красива столиця збентежили юну красуню і сьогодні вона серйозно задумалась над тим, що хотіла б залишитись тут жити.

Велике місто відкривало великі перспективи перед юними талантами, а дівчина вважала себе наділеною ними сповна. Чим вона тільки не займалася. З дитинства вивчала мови, закінчувала художню школу, відвідувала уроки з фехтування, але справою її життя — були бальні танці. Влада займалася ними ледь не з пелюшок. Весь графік дівчини був розписаний похвилинно, тому часу на дурощі зовсім не залишалось.

З іншого боку це було добре. Бо суворий батько контролював кожен її крок, але інколи так хотілось відчути себе звичайною сімнадцятирічною дівчиною.

Дивлячись на своїх подруг, які зустрічались з хлопцями, закохувались, розлучались, плакали, вона іноді відчувала легку заздрість, бо в її житті не було такого, але мама постійно казала, що на все свій час і одного разу в її житті з'явиться чудовий юнак, якого Влада покохає всім серцем.


Не те щоб дівчина не закохувалась, однак жорстке сексуальне виховання, змушувало її залишатись осторонь, щойно вона отримувала тонкі натяки на секс. Хлопців дратувало те, що вона була така консервативна, тому вони розлучались з нею, а вона не була проти.

Все змінилось минулого року, коли її постійний партнер зламав ногу. Однак доля, як завжди була прихильною і Влада без зусиль знайшла нового партнера. Його звали Олег. Танцював він немов бог, тому "станцюватися", як то кажуть, в них не було жодних проблем. Хлопець був старший від Влади на три роки, тому виховував та наставляв немов старший брат.

Спочатку у них були дружні стосунки, але коли проводиш з людиною стільки часу разом, а ще враховуючи інтимні підтримки, які вони репетирували в танцях, просто не можливо залишатись осторонь цього процесу. Рано чи пізно відбувається "хімія". Так, одного вечора проводжаючи її додому, красивий та стрункий Олег наважився на поцілунок, а Влада не заперечувала. Та й хто б відмовився від блондина з голубими очима?

Олег завжди був галантним. Ніколи не розпускав руки, за винятком танців, не натякав на секс. Це приваблювало Владу, адже свідчило про те, що його цікавить не тільки її тіло, а вона сама. Так і виникло перше кохання.

Розглядаючись по сторонах дівчина почула, як в сумочці задзвенів телефон. Вона відкрила її, щоб дістати його і не помітила, що світлофор перемкнувся на червоне світло. З необережності ступивши на проїжджу частину, Влада побачила як прямо на неї мчить чорне Audi. Авто зі скрипом загальмувало, однак встигло вдарити дівчину і вона впала на дорогу. Проклинаючи все на світі, в тому числі свою дурість, Влада спробувала піднятись і побачила на коліні кров. Вона застогнала. Треба ж таке. Завтра змагання, а вона з розбитим коліном. Ніякий грим цього не приховає.

— Ти чого під колеса лізеш? — прогримів над головою злий голос власника авто. — Чи ти страждаєш на дальтонізм і не помітила червоного світла?

— Сам ти дальтонік, треба уважно стежити за дорогою. Чи вам, на крутих тачках, закони не писані? — вона піднялась на ноги. — Права значить купив, а їздити не купив, — єхидно пробубніла вона, знаючи, що зовсім не права, але стримати себе не могла.

— Хіба ж я винен, що ти, як безмозга курка, вилізла на дорогу?

— Та йди ти.

Вона повернулась на тротуар оглядаючи свої рани.

— Сідай в машину, відвезу тебе до лікаря, — зітхнув незнайомець.

— Милостиво дякую за турботу, але не потрібно, — саркастично відповіла вона і повернулась до нього спиною ідучи до лавки.

Чоловік театрально закотив очі й сів в машину завівши мотор. Роззяви, які з цікавістю спостерігали за тим, що відбувалось, почали розходитися і Влада зітхнула з полегшенням.

Проте чорна автівка припаркувалась поряд і незнайомець вийшов з неї тримаючи щось в руках. Він підійшов до влади й нахилившись взяв її ногу у свою руку.

— Ти що, офігів? — обурилась Влада відчувши на голій шкірі масивну, чоловічу руку.

— Сиди не рипайся, — прозвучало немов наказ.

Він обробив її рану перекиссю водню, а потім наклеїв пластир. Тільки тепер Влада помітила, який він високий і плечистий. Вона перевела погляд на м'язи, які перекочувались під футболкою. І як це вона не побоялась хамити йому? Такі хлопці ніколи не цікавили її, бо від них так і несло агресією і небезпекою, а від цього особливо. Зараз він зняв темні окуляри, однак це нічого не змінило. Його холодні очі так і сяяли самовпевненістю та цинізмом. Ні, цей тип явно був самозакоханий егоїст.

В ніздрі Влади вдарив аромат чоловічого парфуму, на диво "смачного", що якось не єдналося з її уявленням про цього брутала. На руці був дорогий годинник, що свідчило про статус. Не крикливий, не понтовитий, а саме статусний.

— Достатньо роздивилась? — його губ торкнулась манлива посмішка, однак очі залишились все ж такими холодними.

— Що? — її обурення не знало меж, але обурилась вона через те, що він помітив. — Ще чого? Самозакохані егоїсти мене не цікавлять.

На диво він розсміявся. Щиро. І цього разу посмішка торкнулась його очей. Як встигла помітити Влада, надто голубих при такому темному кольорі шкіри. Без сумнівів приїхав з теплих країн. Господи, Що це з нею? Від коли вона турбується де відпочивають незнайомці?

— А ти, бачу, вже дала оцінку моєму типажу. Раджу, не розкидатись своєю думкою, бо відтінки характеру в людини яку не знаєш, можуть бути надто мінливими.

— Дякую за пораду і за допомогу, — фиркнула вона.

— Немає за що, — він піднявся над нею немов гора. — Не дуже хочеться мати проблеми через малолітку, яка ще не зовсім обдумує свої вчинки. Хтось має бути мудрішим.

Він відсалютував і розвернувшись пішов до автівки. Мотор загудів і за мить Audi влилась в потік машин та зникла з поля зору.

Влада аж зашипіла від злості. От сволота. Все ж таки знайшов чим її зачепити. Не дарма вона не переносила таких агресивних хлопців. Хоча ні, тупих мажорів, на кшталт цього. Від епітетів, які придумала типажу незнайомця, дівчина ледь не розреготалась. Хай котиться до дідька.

Цікаво, як його звуть? Він навіть не вважав за потрібне представитись. Хоча, чого можна чекати від невихованого, самозакоханого, столичного мажора?

Влада піднялась і тільки тепер згадала про телефон. Боже, вона геть забула, що мала зустрітись з Олегом на Хрещатику. Взявши сумочку в руку дівчина швидко набрала номер хлопця і побігла йому на зустріч, забувши про нахабного незнайомця.