"Танець мрії

Епілог. Танець, що став життям

Минуло пів року.

Вікторія стояла за лаштунками великої сцени, дивлячись на своє ім’я на афіші. Поруч — назва трупи, світло, яке колись здавалося недосяжним. Тепер це була її реальність.

Контракт вона підписала того ж вечора. Не як «випадкову дівчину», а як танцівницю, яку обрали серцем. Її шлях був непростим, але кожен біль, кожна сльоза зробили її сильнішою

Вона не забула й своє містечко. Танцювальний гурток для дітей не закрили — навпаки, він став частиною великого проєкту. І коли Вікторія приїжджала додому, діти зустрічали її з сяючими очима, вірячи: мрії справді здійснюються.

Дмитро чекав її за сценою. Так само, як уперше. Без гучних слів — просто поруч.

-Ти щаслива? — запитав він.

Вікторія усміхнулася.

— Я на своєму місці.

Світло софітів запалало. Музика почалася.

Вона вийшла на сцену — не боячись, не сумніваючись.

Бо її танець більше не був мрією.

Він став її життям.

Кінець. 💫💃




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше