"Танець мрії

Глава 5. Випробування сценою

Перший виступ мав стати вирішальним. Не для глядачів — для самої трупи. Хореограф попередив: після цього номера залишаться не всі.

Вікторія стояла за лаштунками, стискаючи руки. Серце калатало так сильно, що здавалося — його чути навіть крізь музику.

— Ти готова, — тихо сказав Дмитро, дивлячись їй в очі. — Я в тебе вірю.

Ці слова були потрібні їй більше, ніж він міг уявити.

Світло софітів спалахнуло. Музика наповнила залу. Вікторія вийшла на сцену — і страх зник. Залишився лише танець. Її рухи були щирими, наповненими емоціями, кожен крок — історією її життя, її боротьби і мрії.

Аліса танцювала бездоганно технічно, але холодно. Вікторія ж танцювала серцем.

Коли номер закінчився, у залі запанувала тиша… а потім пролунали оплески.

У цей момент у дівчини на очах з’явилися сльози. Вона зробила ще один крок до мрії. Справжній. Важкий. Заслужений.

Та радість була недовгою. Вона відчула на собі холодний погляд Аліси

Це був не кінець боротьби — це був лише її початок.

А Дмитро, стоячи поруч, обережно взяв Вікторію за руку. І вона зрозуміла: на цій сцені її чекає не лише мрія, а й кохання, яке змінить усе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше