Танцюючи через життя

Момент коли море стало ворогом

Я завжди любила море. Його хвилі, запах солоної води, шум, що заспокоює. Кожного літа я прагнула опинитися на узбережжі, відчути спокій, який приносить море. Але одного разу все змінилося. Це стало для мене важким уроком, який я ніколи не забуду.

Цей день здавався таким звичайним. Сонце палало, і ми з друзями вирушили на пляж. Я, як завжди, пірнула у воду, аби покататися на хвилях. Спочатку все було чудово – я плавала, насолоджувалася водою і безтурботним відпочинком. Але раптом хвиля була сильнішою, ніж я очікувала. Я намагалася втриматися на плаву, але зрозуміла, що не можу вибратися на берег.

Вода ставала все холоднішою і глибшою. Мене охопив страх. Я не могла контролювати свої рухи, і серце билося так швидко, що здавалось, воно ось-ось вибіжить з грудей. Вже була така межа, коли я почала думати, що це може бути кінець.

 Але  в останній момент, коли я майже втратила надію, я змогла випливтиз щупалець води. Я не знаю, як це сталося – чи то я почувала, як мене витягли з води, чи то це просто був мій останній спалах волі. Здається, я навіть не могла добре вдихнути після того, як опинилася на березі.

 



#302 в Різне

У тексті є: біль життя

Відредаговано: 11.01.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше