֍ 30 ֍

На наступний день вони домовились сходити в кіно великою кампанією разом з Данєю, Катею і її новим хлопцем, Яриком і Сашею. 

Вже підходячи до торгового центру, в якому був розташований кінотеатр, Яна отримала повідомлення від подруги, що в неї змінились плани, тож їх з Денисом не буде. Дівчина засмутилась, адже перспектива тісного спілкування з Сашею, без підтримки Каті, її не радувала. Проте, вона розуміла, що так, мабуть, навіть краще; невідомо як би себе почували колишні в одній компанії. Все ж таки, це одразу була не вдала ідея, проте Яна, не маючи такого досвіду, про це одразу не подумала.

Заспокоївши себе такими думками, вона підійшла до кінотеатру, де її вже чекали усі три хлопця.

- Всім привіт, - привіталась дівчина і посміхнулась спочатку своєму хлопцю, далі партнеру по танцях і на останок, другу хлопця. Самі ж юнаки виглядали напруженими, кожен був охоплений власними думками.

Яна стала ближче до Лео, чим він одразу скористався, обійнявши й поцілувавши її у скроню.

- Привіт, кохана, - на вушко промовив Лев. 

- Ми вже з білетами, тож чекаємо на твою подружку з хлопцем і ходімо за попкорном, - виринув зі своїх думок Ярослав, і знову став сонячним й привітним, як завжди.

- Оу, Катя тільки но написала, що вони не зможуть; виникли інші плани, - трохи присоромлено відповіла Яна, усе ж таки вона не любила підводити інших, навіть коли це робила не вона, а її близьке оточення.

- Тоді здамо їх білети і гайда, - легко відізвався Ярик, ніби нічого не сталось.

- А Саша де? – спитала Яна і відчула як Лео притис її до себе ще міцніше й за мить знову послабив обійми. 

- Ми розійшлись на канікулах, все ж відстань взяла своє, - пожав плечима Ярик і рушив в бік кас, аби здати зайві квитки.

Сьогоднішній день Яні не сподобався. Хоч як вона не намагалась розслабитись, отримати задоволення від фільму й прогулянки, їй це не вдалось. Її нервувала та роль, яка випала у компанії що підібралась – єдина дівчина і три хлопця. Дратувала увага оточення, бо їй весь час здавалось, що всі на них обертаються. Їй була не зрозуміла поведінка Ярика, який не сказав про розрив зі своєю дівчиною, коли вона їх запрошувала, а зараз поводиться так, ніби ніякої Саші і його захоплення нею взагалі не було: жартує, сміється, протягує Яні свій стакан з попкорном, наголошуючи що взяв як раз її улюблений. Напружувала реакція Лева, губи якого стиснулись в одну тонку лінію, а тіло перетворилось на кам’яну статую, хоч як би Яна до нього не пригорталась. Даня теж поводився дивно, хоча дівчина не знала його добре, щоб розуміти, чи властива йому така поведінка, та все ж вона запам’ятала його більш відкритим, емоційним, ніж він був сьогодні. Даня наче став копією Лева – відсторонений і холодний, наче він терпів цей фільм, а не дивився його. І коли він одразу як увімкнули світло повідомив, що мусить йти, ці її думки тільки підтвердились. Даня, одним з перших вискочив із зали й пішов, залишивши їх трьох. 

- Ну що, може на піцу разом? – спитав Ярик.

- Ні, у нас з Лео інші плани, - швидко відмовилась Яна. Вона бачила, що її хлопець на межі. Він не промовив жодного слова до її партнера, а це ознака того, що він стримується. І можливо, якби тут була Саша чи інша дівчина, чи якби Ярик не поводився так двозначно: привітно з нею й взаємний ігнор з її хлопцем - вона б погодилась. Хоча б для того, щоб показати Леву, що йому нема через що нервувати. Та зараз вона і сама бачила, що ці двоє навряд чи поладнають в найближчому майбутньому.

- Ну що ж, тоді до зустрічі на танцях, - легко погодився хлопець і пішов.

- Пішли в нашу пекарню, – запропонувала Яна.

- Добре, - Лев взяв її за руку і вони попрямували до свого улюбленого місця. А вже там, хлопець трохи відтаяв, та все ж промовив досить серйозно:

- Яно, мені не сподобалось, як поводився сьогодні Ярослав. Знаю, що ти його не заохочувала, та все ж мені здається, що він підкочував до тебе. … Почекай, - додав Лев, бо вже бачив, що дівчина хоче щось заперечити. Я повинен ще раз тебе спитати, особливо зараз, коли Ярослав вільний, він тобі ще подобається? 

Яна подавилась повітрям. Невже вони знову проходитимуть через цю розмову? Невже він весь час буде сумніватись у її почуттях? Усе роздратування сьогоднішнього дня готувалось до вибуху, до емоційного виплеску, треба було лише відкрити рот і вся образа знайде підходящі слова. Ось зараз, ще хвилинку і вона усе вискаже цьому не впевненому хлопцю, якого вона кохає, а далі… А далі не буде… Але й запевнювати його в своєму коханні кожного разу вона не хоче. 

- Ти забув, що ми про це вже говорили? - на видиху, майже спокійним тоном промовила Яна. 

- Яно, ти повинна зрозуміти, - почав говорити хлопець.

- Ні, не повинна, - різко його перебила. Я не буду проходити через це весь час. Запевнювати, що кохаю лише тебе. Якщо тобі не достатньо мого зізнання, моїх вчинків, моєї відвертості з тобою, то справа не в мені. 

Лев шоковано дивився на неї, за своїми емоціями він не помітив, що цей день так само важко дався і їй.

- Я просто не … я не знаю, - хлопець виглядав загубленим й сумним.

- Лео, не дай цьому стати між нами, я прошу тебе. Я не знаю чому ти ще сумніваєшся в моїх почуттях до тебе, але цим сумнівам треба покласти край.