֍ 29 ֍

Канікули добігали до свого завершення. І перші тижні 2021 року вже принесли кілька знакових подій, розмов, зустрічей та рішень.

Після суботньої розмови з Левом та іншої, не менш хвилюючої, з мамою, Яна перестала себе питати, чому вона боїться сексу та як це змінити. Замість цього, вона почала думати над тим, чого їй хочеться від такої близькості? Чи цікаво їй, як це відчувається? Так. Чи уявляє вона себе з Левом, коли пригадує якісь еротичні сцени з фільмів чи книг? Так. Але що вона знає про цю саму близькість, окрім теорії з книг по статевому вихованню і розмов з мамою, й опису фантастичних відчуттів з ромкомів? Аж нічого. Якби це сталось сьогодні, вона б повністю довірилась Леву, переклала б на нього усю відповідальність за свій перший раз. А так не годиться. Довіра до партнера важлива, це безсумнівно, але (знову ж таки знання з літератури, а ще від мами дещо подібне чула), як він може зрозуміти її потреби і бажання, якщо вона їх не тільки не озвучує, а ще й не уявляє. Правильно, ніяк. 

Тож з цього дня, Яна почала досліджувати власне тіло: яке воно, що йому подобається, а що залишає байдужим. Вона стала більше прислухатись до себе, під час поцілунків з Лео, говорити хлопцю що їй особливо подобається і навіть розповідати про свої відчуття і бажання.

- Так приємно, - потягнулась Яна мов кішечка за ласкавою рукою хлопця. Вони якраз дивились якийсь фільм в його кімнаті. Дівчина дійсно не змогла б пригадати назви фільму чи описати його головної ідеї. Фільм був фоном для її досліджень, які забирали усю увагу. 

Їх обійми завжди були ніжними, мов ковдра яка тебе огортає у прохолоді. Виникало бажання огорнутися цим теплом, пригрітися й розслабитись, перетворившись на щось желеподібне. Єдиний момент пристрасті між ними був лише під час першого поцілунку, тоді Яна відчувала щось інше, та зараз вже не могла згадати що саме. 

Вона піднялась на ліктях, трохи відсунувшись від хлопця, подивилась на його обличчя, яке все ще було зосередженим на фільмі, й вирішила дещо перевірити.

Яна перекинула ногу й сіла верхи на хлопця. Він підняв на неї здивований погляд.

- Що ти робиш?

- Згадала наш перший поцілунок і хочу повторити. Не проти?

- Ти ще питаєш, чи я не проти?, - посміхнувся Лео, обійняв її за талію і поцілував. Та це вже був не ніжний, невагомий поцілунок, а трохи глибший, більш чуттєвий.

У Яни побігли мурахи по тілу, й вона притислась до хлопця ще ближче, запускаючи пальці у його волосся. Це було приємно. Це було хвилююче. А ще цього було не достатньо.

- Хочу щоб ти торкнувся мене під светром, зробиш? – відірвавшись від губ хлопця, тихо протягнула Яна.

Вона відчула несміливі доторки рук Лева на її ямочках на попереку. Він ледве натиснув, а вона відчула приємний жар.

- Так, мені подобається.

Рухи хлопця стали сміливішими, стискали стан, гладили сідниці, та це не знаходило відгуку в її тілі. Проте, як тільки вони почали рухатись вище, до місця де починався її топ, з дівчиною сталось щось неймовірне, вона відчувала як поєднуються жар і холод в її тілі. Жар від бажання і холодок передчуття. Далі руки Лева, слідкуючи за крайкою топа, перейшли на живіт і знов несміливе торкання до її грудей. Не почувши заперечення, хлопець став пестити півкулі грудей сміливіше. Він не переходив межі, проте ці незвичні дотики водночас збуджували, Яна це чітко усвідомлювала, але й лякали своєю новизною. Вона м’яко відсторонилась і Лев витяг свою руку з під її светра.

- Злякалась? 

- Скоріше, збентежилась. Мені сподобалось. Дуже. Але що далі робити я не знаю.

- В якому сенсі «що робити»? – щиро не розумів хлопець.

- Як мені тебе пестити? І чи варто це робити одночасно з тобою чи по черзі? – ніяковіла й затиналась дівчина.

- Ходи сюди, моя маленька, - обійняв її Лев.

Він знову її ніжно погладжував, заспокоюючи Яну і себе за разом; він говорив про те, що йому подобається і давав дозвіл до доторків, тим самим надаючи свободу до дій; запевнював, що вона може діяти як одночасно з ним, так і бути ініціатором, як сьогодні, чи насолоджуватись його діями; питав, що їй подобається, а що вона ще не пробувала. Вони говорили так довго й детально, знаходячись в обіймах одне одного, що забули про фільм й не помітили фінальних титрів.