Два дні Яна не знаходила собі місця. Їй конче було необхідно все з’ясувати з Левом та він так захопився грою, а ще своїми тренуваннями і якимись справами, що розмовляли вони лише по відео зв’язку і домовились зустрітись вже в суботу. Дівчина заспокоювала себе тим, що це на краще. По перше, у неї буде час заспокоїтись і зрозуміти що з нею відбувається і чого вона хоче. По друге, зустріч поза домом, де їх розмову можуть ненароком почути, та ще й у їх улюбленому місці, яке стало для неї символом затишку, налаштує її на спокійний лад. Що й сталось.
У суботу, вона по особливому причепурилась для зустрічі з коханим і дуже зраділа побачивши його біля свого під’їзду. Вже разом вони пішли у кафе пекарню, яка була розташована за рогом.
Сьогодні вони обрали еклери з фісташковим кремом і какао. Забравши замовлення, сіли за свій улюблений столик, як завше сховавшись від усіх за акваріумом. Знайома атмосфера і близькість хлопця зменшили Янину тривогу, а солоденьке значно покращило настрій. Та ось коли, вони відсунули стільці і зайняли місце на підвіконні, попиваючи какао, дівчина наважилась на серйозну розмову. Її голос злегка тремтів і думки не тримались купи, хоч вона заздалегідь і продумувала слова, які скаже.
- Лео, я хотіла спитати, а у тебе з Лєрою був секс? – спитала те, що тривожило найбільше.
Хлопець помітно напружився, вона відчула це спиною, яка за звичкою спиралась на груди Лео, хлопець все так само її обіймав однією рукою, а іншою тримав чашку, яку поставив на стіл, він поцілував її у скроню і відповів рівним тоном.
- Так. Це тебе турбує?
Яна занервувала та все ж спробувала пояснити свої почуття.
- Я переживаю, що ти і від мене очікуєш цього, що я недостатньо зріла в твоїх очах, що не виправдала очікувань… - слова дівчини лились бурхливим потоком.
- Чшш… - знову поцілунок в скроню. – Дай, я розкажу тобі, що відчуваю і думаю насправді з цього питання. Але спочатку дай мені відповідь. Тільки чесно, як ми домовлялись. Ти готова до цього кроку?
Яна завмерла. Їх стосунки лишень налагодились після минулих одкровень і зараз знову ставити їх під удар не хотілось. І разом з тим, після минулої відвертої розмови, їх стосунки тільки покращились, то може ризикнути ще раз?
- Лео, я кохаю тебе. І я б хотіла, щоб моїм першим чоловіком був саме ти, але зараз я не відчуваю, що готова. Мені страшно, що все в житті зміниться. Що я змінюсь. Мені страшно від наслідків, які можуть бути. І ще так багато всього, що просто не можу.
Хлопець не розірвав обіймів, він погладив її по долонях, заспокоюючи й ніжно пестячи.
- Я розумію. Це дійсно важливий крок. І наскільки я зрозумів з прочитаного, для дівчат все по іншому. Вами керують романтичні фантазії, а нами, хлопцями, вже керують гормони.
- Що це означає?
- Що я хочу тебе повсякчас і навіть зараз. Достатньо твого погляду, запаху, дотику, і я вже хочу торкнутись тебе більш інтимно, поцілувати глибше, ну а далі в уяві спливають різні еротичні фантазії.
Яна ковтнула і помітно напружилась. Їй стало страшно, адже вона такого не відчувала. Лео був прав, як і Катя, вона ще дитина. Її фантазії далі поцілунків не заходили, їй було приємно в його обіймах, трохи хвилююче; коли вони цілувались вона відчувала приємне тепло внизу живота, але це все. Може вона якась не правильна?
Хлопець зітхнув і продовжив:
- Це мої почуття, а в тебе ж все не так, я правий?
Яна обернулась обличчям до Лева, його погляд і вираз обличчя вже не були без емоційною маскою, як це бувало, ще місяць тому, та все ж він виражав спокій і відкриту зацікавленість.
- Ні, не так. Я напевно не зріла чи хвора, але я не відчуваю такого.
- З тобою все гаразд, твій час ще просто не настав. Я читав, що так буває і це нормально. Все обов’язково буде.
- Але що тепер робити нам? Ти вже дозрів і навіть маєш досвід, а я ні, - Яна відчувала сум і сором.
- Все буде так як і було. Я в принципі здогадувався, що ти ще не хочеш, тому нічого й не робив.
- І ти не ображаєшся на мене?
- Звісно, ні.
Кожен поринув у власні думки. Яна вірила хлопцю, знала, що він з нею відвертий, отже, дійсно приймає її позицію. А ще розуміла, що насправді їй подобаються його дотики й поцілунки і якби вона не боялась, наприклад, як Катя, то дозволила б собі трохи більше. Але як це зробити? Тай чи треба? В решті решт, схоже Лео згоден її почекати. Але якщо нею керує страх, то далі буде тільки гірше. І в першу чергу гірше саме для неї.
Що робити? Як себе зрозуміти?
#1505 в Любовні романи
#362 в Короткий любовний роман
#147 в Молодіжна проза
#30 в Підліткова проза
Відредаговано: 15.12.2024