֍ 26 ֍

Життя увійшло у звичну колію: шість репетицій на тиждень, суботнє побачення з Лео у їх кав'ярні, навчання і домашні завдання. В дикому темпі семестрових контрольних і підбиття підсумків, пройшов грудень.

Спочатку стосунки Лео і Яни були напруженими, немовби кожен чекав раптового удару. Одкровення Яни залишили відкриту рану в них обох. Лео все ще з пересторогою ставився до дівчини, переживав образу. Яна відчувала провину і сором. Та з кожною зустріччю, дотиком, поглядом, словом, сповненими турботи й любові – відкрита не забруднена рана затягувалась, не залишаючи по собі ні шраму, ні запалення.

Настав день і в погляді Лео зникла настороженість, натомість хлопець розслабився і все більше був схожим на того 12-річного хлопчика, яким вона його пам’ятала: він жартував, відкрито говорив на різні теми; і хоча інші не побачили разючої зміни в поведінці хлопця, сама ж Яна її помічала. В свою чергу, Яна перестала нітитись і переживати, що може зробити чи сказати щось не те. Після найстрашнішого зізнання, в дівчини не залишилось комплексів поруч з Лео. Яна знала, що може обговорити з ним будь яку тему і навіть не дійшовши загального знаменника, вони не перестануть бути разом. Це знання й віра її окриляли і робили більш впевненою. 

Пройшли різдвяні й новорічні свята, пара обмінялась подарунками. Яна подарувала хлопцю комп’ютерну гру – Death Stranding. Спершу вона раділа, адже емоції Лео підтвердили, що з подарунком вона вгодила, але коли він повністю залип на проходженні гри, їй довелось пожалкувати про такий подарунок. Її вистачило лише на дві години споглядання мандрів у постапокаліптичному світі, а далі сказавши, що їй не цікаво, залишити хлопця і проводити менше часу разом, ніж їй би хотілось. Лео подарував їй сертифікат в магазин танцювального одягу. І хоча подарунок був доречним, все ж таки Яна проговорила, що надалі хотіла б отримувати більш продумані і душевні подарунки. 

Ось так і закінчився 2020 рік. Яна була вдячна за ті виклики, які він з собою приніс, бо тільки подолавши ці негаразди, вона звернула увагу на Лева і знайшла з ним своє кохання, стала впевненішою і ціліснішою, розкрила для себе переваги класичної бальної програми. Її життя стало цікавішим і більш повним. Тому загадуючи бажання під бій курантів, вона на мить навіть розгубилась, адже вже мала все чого бажала і навіть більше. Тому забажала банальщину – здоров’я собі та близьким. 

Перші дні січня Яна провела за читанням книг, які не входили в навчальну програму. Вона висипалась, довго ходила в піжамі і насолоджувалась лінощами. На танцях теж були короткі канікули, Лео грав у Death Stranding і бачились вони тільки ввечері, Катя в грудні почала зустрічатись з новим хлопцем, тож прибігла в гості тільки третього січня.

- Привіт, подружко. Як провела цей страшний рік? – з порогу затараторила Катя. З моменту появи в неї нового хлопця, вона немов розквітла, знову ставши балакучою й веселою. 

- Знаєш, не такий він виявився і поганий, принаймні для мене. Тож я офіційно перестаю його лаяти, - пожартувала дівчина.

- А як новорічна ніч пройшла? 

- Як завжди - з батьками.

- А як же Лео? Ви що знов посварились?

- Ні, просто зустрілись вже наступного дня. Кожен відсвяткував вдома.

- Які ж ви нудні, - зітхнула Катя. Видно було, що її розпирають емоції і бажання поговорити.

- А ти як зустріла? – для годиться спитала Яна, адже Катя теж завжди зустрічала новий рік в колі родини.

- Мама була на чергуванні і я вмовила тата відсвяткувати разом з нею на роботі.

- Ти так класно придумала, - захопилась Яна. І як тобі святкування в лікарні поруч з іншими лікарями й мед персоналом?

- Ти не зрозуміла, я вмовила їх залишити мене святкувати новий рік з тобою.

- Я нічого вже не розумію, ти збрехала батькам, щоб святкувати одній?

- Яка ж ти дурненька, Яна. Я запросила Дениса до себе на новорічну ніч.

- Ого, - тільки й змогла вичавити з себе дівчина. По перше, їй не подобалась сама концепція обману, а після ситуації з Левом, її погляди лише укріпились. По друге, вона не розуміла захоплення Каті цим Денисом. Він звичайно був не поганим хлопцем, але на чотири роки старшим за них, вчився в мед університеті, і на думку Яни, їх стосунки були занадто поспішними. 

- І як все пройшло? – усе ж таки Яні було цікаво. Їй і на думку б не спало, провести з Лео усю ніч наодинці. Вони навіть не обговорювали такої можливості. А от Катя, як завжди більш прогресивна й смілива.

- Коротше, він прийшов такий гарний, у костюмі, уявляєш, і з великим букетом білих троянд. Подарував мені мої улюблені парфуми. Я приготувала легкі закуски, батьки навіть видали пляшку шампанського типу нам з тобою, то я її теж на стіл виставила разом з бокалами. Було так класно. Горіли ялинкові гірлянди, грала музика з якогось мюзикла. Ми спочатку трохи поїли, потім танцювали, цілувались, ну і це сталось, - мрійливо протягнула Катя.

- Що це? – не зрозуміла Яна. 

- Ну це, Яно! Я стала жінкою. 

- Ого, - знову видала дівчина не змігши підібрати інших слів. І хоча для Яни було не зрозумілим, нащо було так поспішати, вона бачила замріяний й трохи збуджений вираз подруги і не могла промовити в голос свої сумніви. Та й навіщо, адже вони Каті точно не потрібні.