֍ 24 ֍

-    То яка нам потрібна маршрутка?

-    242.

-    Отже, їдемо в центр, - став думати в голос хлопець. – На Дерибасівську їдемо? Чи прогуляємось Приморською й спустимось фунікулером? А може на екскурсію в Оперний, чи в художній музей? А може…

-    Стоп, не гадай, все сам побачиш, - посміхнулась Яна, радіючи такій жвавості хлопця. 

Під’їхав потрібний їм жовтий автобус і вони зайшли в середину. Пощастило, що були вільні місця і вони разом сіли: Яна біля вікна, а хлопець поруч. Їхати їм було десь годину часу, тому настав момент для другої пари конвертів. Вона дістала спеціальний перехідник для смартфона і дві пари дротових навушників. Подібний девайс вона побачила у фільмі «Почати знову», там Кіра Найтлі разом Марком Руффало гуляли містом слухаючи один плейлист на двох. Дівчині настільки сподобалась ідея й сам момент у фільмі, що вона замовила і собі такий перехідник, що правда скористалась ним лише одного разу з Катею, але це було весело.

-    Я подумала, що буде цікаво дізнатись музичні вподобання один одного, тож спочатку слухаємо три композиції, які частіше за інші лунають на твоєму смартфоні, потім три мої. І знову міняємось. 

-    Крута ідея, - підхопив Лео. З моменту початку побачення хлопець ставав все більш розслабленим й відкритим, ніби ховаючи ті голочки, про які казала його мама. 

Він протягнув дівчині свій смартфон і коли вона поглянула на заставу то побачила їх спільне фото з квартирника. Це було так мило й не очікувано. Яна ніяк не відреагувала на побачене, відкрила плейлист і папку з аудіо, що звучить найчастіше. Тут була композиція Бумбокса, Maroon 5 (цікаво, адже соліст грав у тому фільмі звідки ідея з навушниками) та Billie Eilish. Вони надягнули навушники і почали слухати музику. Яні подобались вподобання хлопця, вони так захопились що й забули що навколо люди. Яна поклала голову на плече хлопця, а він взяв її руку у свої долоні і став ніжно гладити пальці. Це було так приємно. 

Далі черга настала для композицій з телефона Яни. Вона і сама не знала, що найчастіше слухала в цей час Lana Del Rey, Onuka та «Один в каное». Так за обіймами й дослідженням музичних вподобань один одного, вони й дістались до парку Шевченка. 

-    Невже ти привела мене на стадіон Чорноморець? – вражено спитав хлопець. І його захоплення здивувало Яну, тож вона подумки поставила галочку - взяти весною білети на якийсь футбольний матч. 

-    Ні, ми йдемо в інший бік. 

Яна взяла Лео за руку і повела в бік ближчий до Ланжерону. Її надихала цікавість хлопця і вона вже давно перестала нервувати й відкрито насолоджувалась побаченням, яке сама спланувала. Вони підійшли до місця в парку де були розташовані атракціони й відкрита ковзанка. Вона знову дістала конверти і протягнула їх хлопцю.

-    Складно було обрати, тому обиратимеш ти, куди ми підемо.

Хлопець відкрив один з конвертів, де було написано «Ковзанка».

-    Отже, катаємось. Не знав, що ти вмієш.

-    А я і не вмію, але давно хотіла навчитись.

Вони підійшли за ковзанами, і швидко змінивши взуття, опинились на ковзанці. Грали відомі різдвяні мелодії, і хоч була неділя, та людей ще не було. Дівчина боялась відходити від бортика, та Лео так впевнено стояв на ковзанах, що вона йому довірилась і протягнувши обидві руки, ступила крок в його напрямку. Лев підхопив її, і почав їхати спиною вперед, а Яна перебирала ногами, слухаючи його впевнені настанови. 

Не обійшлось без падінь, але вони не так лякали, як дозволяли вдосталь пообійматись, бо перш ніж встати, Лео незмінно її цілував і обіймав і лише потім вставав сам і допомагав підвестись дівчині. Накатавшись, насміявшись, наобіймавшись і націлувавшись, вони зморені й зарум’янені здали ковзани і пішли пити безалкогольний глінтвейн. 

-    Прошу, - протягнув хлопець паперовий стаканчик.

-    А це тобі, - Яна натомість протягнула хлопцю третю пару конвертів, де було два варіанти: «зізнання в почуттях» і «поцілунок». Лео відкрив перший і показав дівчині.

-    Кохаю тебе, - так просто сказала вона заповітні два слова.

-    І я тебе.

Лео притягнув Яну у свої обійми і ніжно поцілував, щоправда швидко поглибивши поцілунок і зробивши його більш пристрасним. Вони так захопились, що й не помітили, як пішов сніг. Лише відірвавшись один від одного, здивовано почали ловити лопаті сніжинки руками.

-    Ходімо, щось перекусимо.

Тепер вже Лео вів дівчину, до кафе неподалік. Зайшовши в середину, вони обрали місце і зробили замовлення. На здивування Лео, Яна знову протягнула йому два конверти, от тільки він не знав, що на цей раз їх вміст був однаковим. Він відкрив один із них і прочитав вголос написане:

-    Розкажи, чому ти від мене віддалився. 

Здивування хлопця швидко змінилось на веселу посмішку.

-    Яка ж ти усе таки хитра лисичка, моя Яна.  
 

Які у вас враження від побачення, яке спланувала Яна?