֍ 22 ֍

Прийшовши з прогулянки, Яна набрала Лео. Ще було не надто пізно і можна було разом погуляти, та хлопець не відповів. Яна здивувалась та вже через кілька хвилин прийшло повідомлення від нього: «Привіт. Я з Данєю в його клубі. Тренуємо новачків».

Вона поважала зайнятість хлопця, і хоч як хотіла його побачити, все ж написала спокійне повідомлення, в якому бажала успіхів і передавала вітання Дані.

В школі між ними все було як завжди: разом сиділи в Їдальні, хоч компанія Скорика їм з Катею не була до вподоби, на перерві підходили один до одного, разом йшли до дому. Хотілось провести більше часу разом, та Яна поспішала. Треба було встигнути поїсти, щось зробити з домашки і бігти на тренування. 

Сьогодні між нею і Яриком було тепліше: вони жартували, стояли ближче один до одного під час пояснень тренерки, радо відпрацьовували й відшліфовували окремі елементи пасадобля. Ярик досить швидко згадав і довчив цей танець і їй з ним подобалось танцювати. 

- З січня почнемо плідно готуватись до конкурсу. Відшліфуємо кожну програму, - поставила їх до відома Ала Дмитрівна. 

Усе складалось якнайкраще.

Ввечері Яна написала Лео стандартне побажання гарної ночі і спокійно легла спати.

А вже зранку Лео повідомив їй, що повинен готуватись до якихось змагань тому на певний час призупинить тренування з танців. Це болісно кольнуло по старим образам, та Яна спробувала зрозуміти хлопця. Звичайно, танці не такі важливі для нього, як бокс, і взагалі більшою мірою він ними займається лише через неї, а їй навіть легше буде ці кілька тижнів без додаткових тренувань. В решті решт семестр добігає кінця і варто добре підготуватись до контрольних.

- Я розумію, Лео. Поновимо заняття з січня, не проблема, - спробувала вона завірити свого хлопця і себе заразом.

Навантаження й справді стало менше, а разом з тим і зустрічей закоханих. І це дедалі більше тривожило Яну. Але остаточно вона зрозуміла, що щось не так, коли Лео відмовився від суботнього походу в кафе.

- Ти на мене за щось ображений?

- Ні, просто багато справ, - ось і вся відповідь.

- Невже не маєш навіть годинки на зустріч?

Хлопець лише міцніше стис губи і повторив попередню відповідь.

Яна бачила, що Лео віддаляється від неї, закривається і до нього не можливо достукатись. Це було образливо. І Яна вирішила, що не заслуговує на таке ставлення, і що якщо їх стосунки більше для нього нічого не важать, а він не має сміливості про це їй сказати, то і вона не буде за них триматись.
Саме так вона думала аж до самого вечора, поки в гості не прийшла Катя.

- Привіт, чого сумуєш? Де твоє кохання? – пожартувала подружка. Вона і не підозрювала, що у парочки настала криза в стосунках.

- Здається, Лео хоче мене покинути, - сумно протягнула Яна і розповіла про тижневе ігнорування від хлопця.

- Може ти спитаєш у Дані, він же його друг, повинен щось знати, - просила Яна у відчаї. Іншого разу вона не стала б запрошувати у їх стосунки інших, та зараз не знала що і думати. Якби ж вона мала більше досвіду, або якби Лео був не таким замкненим. Яна почала злитись на хлопця, адже він обіцяв усе проговорювати.

- Ми з Данею розійшлись, - обережно сказала Катя.

- Коли?

- На цьому тижні. 

Для Яни звістка про розрив стосунків подруги стала ще одним підтвердженням такої можливості і для них з Лео. Не стримавшись вона гірко заплакала.

- Ну ти чого, - здивувалась подруга.

- Мені так шкода, - Яна жаліла себе і подружку, і свої нереалізовані, відкинуті почуття.

- Ян, все нормально. Ми просто не підходимо один одному. Та й взагалі, я почала зустрічатись з Данею лише заради тебе і твоїх планів, тож все добре.

Яні стало соромно. Адже плакала вона через свої проблеми, а Катя вирішила, що через неї.

- Так, вибач, - спробувала заспокоїтись.

- У вас з Лео просто непорозуміння. Ти кажеш, що його ігнор триває тиждень. А що було перед цим? Може він на щось образився?

Яна спробувала згадати минулі вихідні. Ще тиждень тому вони сиділи разом у їх кав’ярні й насолоджувались десертом і обіймами. Яна планувала знайти йому подарунок в City Центрі разом з Яриком. Здогад осяяв її свідомість.

- Я сказала йому, що йду з Яриком за подарунками.

- Ти що справді йому це сказала? Ну ти даєш. Про такі зустрічі хлопцям не говорять.

- А що брехати?

- Так, це краще ніж правда. А ще краще було обірвати усі дружні зв’язки з ним. Тобі що мало тренувань тричі на тиждень.

- Мені треба було налагодити з Яриком дружній контакт, у нас зникла хімія в танці.

- Я сподіваюсь, ти хоч про хімію Лео не сказала?

- Наче ні.

- Ой подруго, ну подумай сама, як би ти себе почувала, якби він з Лєрою гуляти пішов?

- Це різні речі, вони зустрічались.

- І розійшлись. Кінець історії. А про твоє нерозділене кохання до колишнього партнера, Лео міг здогадатись. І як ти думаєш, що він собі надумав?