֍ 21 ֍

За півтора місяці стосунків у Яни та Лео вже увійшло в традицію кожної суботи після тренування йти в сусіднє кафе, замовляти один десерт на двох і запивати його гарячим шоколадом, какао чи чаєм. Сьогодні кафе вже було по різдвяному прикрашеним, адже на дворі були перші дні грудня. Ця кондитерська мала всього чотири столики, розташовані біля панорамних вікон, один з них, їх улюблений, був ніби схований від усього залу: кутовий, біля стіни, прикритий великим акваріумом. Яні подобалось сидіти на підвіконні в обіймах свого хлопця, пити щось смачненьке, дивитись на рибок чи навпаки почуватись рибкою на видноті у перехожих. В ці насичені дні, саме ці спільні години – були найприємнішим часом тижня. 

- Які на завтра плани? Знов підтягувати хвости з домашкою цілий день будеш?

- І варто було б, та я домовилась з Яриком піти в City Центр, придивимось подарунки, може я і для тебе щось цікаве знайду, - невимушено посміхнулась Яна, відчуваючи спиною тепло коханого і вже перебуваючи думками у плануванні подарунка для нього.

- Тобто ти завтра йдеш гуляти з Яриком?

- Так, ми раніше так кожного року робили.

- Тож вирішили поновити традицію?

- Ну так, ти ж не проти? – вперше Яна подумала, що Лео може не схвалити її дружбу з партнером. Цей місяць хоч і був напруженим, та все ж гармонійним і не було жодних конфліктів ні внутрішніх, ні між нею і Лео. 

- Я бачу ти вже сама все вирішила, - його тон був як завжди рівним, але тіло відчувалось іншим, зникла м’яка розслабленість.

Яна не до кінця розуміла, що відбувається. Якщо йому не приємно, то чому прямо не скаже їй? Якщо щось спланував для них обох, то знову ж таки, чому змовчав? Адже він на початку їх стосунків впевнив її, що якщо йому щось не сподобається, то він скаже. То може їй просто здалось, адже Лео такий замкнений і беземоційний, що без підказки його вкрай важко зрозуміти. Тож дівчина вирішила не загострювати на цьому увагу. Захоче – скаже, що його турбує. У всякому разі, вона не робить нічого поганого.

Вони ще трохи посиділи і пішли по домівкам; Яні треба було зробити уроки, щоб завтра спокійно гуляти. Все було як завжди: Яна потягнулась за поцілунком і ніжно обійняла хлопця, посміхнулась і забігла у свій підїзд. Перед сном пара обмінялась повідомленнями, в яких бажала один одному солодких снів. На цій традиції наполягла Яна ще на початку стосунків. Її тішило, що Лео з нею такий романтичний, на відміну від його попередніх стосунків, де такої традиції вони з Лєрою не мали. 

В неділю вона зустрілась з Яриком, дівчина сподівалась, що він допоможе їй підібрати подарунок для коханого і разом з тим у їх спілкування повернеться дружня невимушена атмосфера. Вона розуміла, що справа у її образі, тому вирішила докласти усіх зусиль, щоб пробачити і забути. В решті решт усе в минулому і особисто вона залишилась у виграші – якби Ярик на певний час не кинув танці, вона б не вирішила спокусити Лева і зараз не була б із ним у стосунках. 

Яна була максимально привітною з Яриком, намагалась згадати як раніше любила такі їх спільні прогулянки, уявляючи, що вони парочка. Зараз же, можна було розслабитись, нічого не придумувати для себе і сприймати Ярика, як друга і нічого більшого.

- Я вже збився з ніг, - після двох годин гуляння, втомлено протягнув хлопець, - ми вже давно вибрали подарунок Саші, а от мої ідеї для Лео ти всі відкидаєш.

- Ну що я можу зробити?! Тут купа магазинів з косметикою і аксесуарами і нічого цікавого для хлопця. Купувати светр чи лего, я не хочу. Перше надто банально, друге його не цікавить.

- Ніколи не помічав, що ти така прискіплива. То може замовиш сертифікат на якусь активність. Наприклад, в барбершоп? Я б сам від такого подарунку не відмовився.

- Я подумаю, - так само втомлено сказала Яна.

На справді день був приємним та невимушеним і їй все сподобалось, а щодо подарунку вона так прискіпувалась лише тому, що хотіла догодити Леву.  

Вони з Яриком зайшли у кафе випити кави і так розговорились про танці й майбутній конкурс, а ще Яна знову розказувала про свої пригоди в таборі, а Ярик про літо в Болгарії, про складність стосунків на відстані і своє бажання скоріше поїхати на навчання в столицю. Розійшлись вже на вечір задоволені одне одним. Ярик йшов до дому і думав, що вперше йому було так легко спілкуватись з Яною, а дівчина сподівалась, що тепер у них налагодиться конект у танці і зовні вони виглядатимуть більш гармонійно разом.

Треба буде повторити. Думали вони одночасно.