֍ 18 ֍

- Привіт, - якось тихо і може навіть присоромлено привіталась Катя, принаймні Яна саме так почула її вітання.

- Привіт, - беземоційно відповіла.

Запанувала мовчанка. Яна помітила на столі дві коробочки з суші.

- Це що?

- Моя спроба попросити вибачення, - і вже веселіше додала - Я на ці суші витратила усі кишенькові, які на нову сукню відкладала, тож ти мусиш мене вислухати й пробачити.

- Я б тебе і так вислухала, - і перш ніж подруга щось скаже, додала - Але тепер вже не відмовлюсь.

І з певним пожвавленням Яна взяла коробочку з суші і передала подрузі, а іншу підсунула до себе. Дівчата любили цей смаколик, хоч дозволити собі могли не часто. Перший рол – найсмачніший. І Яна навіть почала щось приємне відчувати, знову виходячи із апатії. Все ж інколи достатньо чогось смачненького, щоб на душі покращало.

- Ну то що, ти розповіси на що образилась? – Яна відчула, що може поговорити з подругою і вислухати її.

- Тобі довгу версію чи коротку?

- Так цікаво, що хочу почути обидві, - щиро посміхнулась Яна.

- Коротка – я заздрісна стерва і погана подруга. Вчора я це нарешті усвідомила і стало від себе нудотно. А довга версія в моїй голові закінчується висновком, що я ще й легко доступна, що хлопці зі мною не заморочуються.

- Стривай, я щось зовсім нічого не розумію.

- Ну дивись. Я зустрічалась з Мишком, а до і після нього гуляла і з іншими хлопцями, і жоден з них не готував для мене романтичних побачень. Ми гуляли, тусили у дворі з іншими, обжимались, цілувались, Мишко мені навіть квітку дарував і шоколадку, але ось так, як у тебе з Лео у мене ніколи не було. А останньою краплею став Даня. Уяви він мені скинув фотку, як прикрасив залу для вашого побачення, типу щоб я зацінила, а для мене зробити щось подібне навіть не подумав. І от як мені на це реагувати і що думати. Невже я не заслуговую на щось так само гарне й особливе?

- А ти з ним про це говорила?

- Яна, хлопцям не говорять про таке, інакше дівчина буде виглядати меркантильною чи ще гірше, продажною.

- Нісенітниця якась.

- Повір, це саме так. Я від хлопців, з компанії Мишка, не раз про таке чула. 

- Ну добре. Але я так і не зрозуміла, а в чому я винна?

- Та ні в чому. Просто я дивилась на вас з Лео і позаздрила, і мені тепер дуже соромно. Ще вчора я переконувала себе, що це просто не справедливо, що твої фіктивні стосунки такі фантастичні.

- Ну по перше, мої стосунки не фіктивні. Погоджуюсь, що спочатку я розглядала Лео лише, як бажаного партнера, але вже на нашому спільному побаченні, а може й раніше, зрозуміла, що він мені подобається по справжньому. І дуже сильно. А по друге, у нас було всього два побачення, а весь інший час ми просто гуляли, або взагалі займались танцями чи самообороною.

- Знаю. Просто зі сторони ви виглядаєте, як головні герої фільму, а отже я – лише подруга головної героїні.

- Гарна, чудова, цікава подруга головної героїні, без якої не було б розвитку сюжету, - вперше за весь час дружби, Яна потролила Катю.

- Це зовсім не смішно.

- Ні, я справді розумію. У мене з’явився Лео, наші стосунки з тобою помінялись і це сталось неочікувано для тебе, та я все ж сподівалась і ще сподіваюсь, що ти радітимеш за мене і залишишся моєю подругою. Чи тобі було цікаво дружити зі мною, тільки поки я грала роль страшної подруги ботанши при головній тобі?

- Жах, це звучить жахливо. Невже ти раніше так почувалась?

- Бувало. Але я нагадувала собі, що я головна героїня свого життя, а ти головна героїня свого і що разом ми можемо підтримувати і доповнювати історії одна одної. Гарно, я твої метафори вивернула?

- Гарно. І ти права. Пробач мені.

- Пробачаю. Люблю тебе, подружко.

- І я тебе.

І дівчата змахнули сльози і обійнялись.

- А тепер розкажи про Ярика. Він дійсно вирішив повернутись на танці?

- Так, він дізнався, що позашкільна діяльність дає додаткові бали при вступі. Як він мені розповів, то спочатку він хотів вступити в Пласт, але зрозумів, що не встигне за рік назбирати достатньо нашивок, а танцями він займається вже давно і якщо, ми ще й займемо призове місце на конкурсі, він отримає гарні біли і вступить до Шевченка. 

- Оце так, а раніше він про це не міг дізнатись. І що ти скажеш Лео?

- Ти так впевнена, що я погоджусь знову танцювати з Яриком?

- А хіба ні.

- Я не знаю. По перше, той хто зрадив один раз, може знову сказати «сорі» і піти в кіно з іншою. А по друге, я дійсно не знаю як на це відреагує Лео. Чи не зіпсує це наші стосунки?

- Невже він став важливішим за твою мрію?

- Я не хочу обирати. Як кажуть корейці з твоїх улюблених дорам – «Я надто жадібна». 

Яна нарешті знову відчула себе нормально. Тепер коли вони помирились з Катею, вона могла розповісти їй і про Ярика і про думку Али Дмитрівни.