֍ 17 ֍

Яна поспішала. Розмова з Яриком стала для неї неочікуваною й приголомшливою, адже те що він їй сказав могло перевернути усе її життя на сто вісімдесят градусів, тобто повернути назад. Тепер варто було зрозуміти чи хоче вона того, а для цього треба було з кимось поговорити. Дівчина відчувала, що якщо негайно не виговориться – неодмінно вибухне. Забагато емоцій та переживань для неї. Саме тому, вона йшла, летіла до свого двору, неслась сходами, стукала у двері, плутано привіталась з пані Людмилою і без стуку ввалилась в кімнату подруги. Можливо за інших обставин вона б звернула увагу на настрій Каті, або хоча б привіталась перш ніж вивалювати на неї свої новини, та зробленого вже не повернеш.

- Ярик повертається на танці, - випалила Яна з порогу. Ти уявляєш? Зустрів мене біля школи і тільки що це сказав. Він у понеділок чекає мене на репетиції. 

Нарешті сказавши в голос те, що кипіло й вибухало, вона трохи заспокоїлась і, навіть, змогла сісти на ліжко подруги, адже марафон який вона тільки но здійснила надто виснажив. Проте мовчання подруги, яке неприродньо затягнулось, не дало можливості розслабитись.

- І що ти нічого не скажеш? Чи ти в такому ж шоці як і я?

- А що тут скажеш, - з награною посмішкою відповіла подруга, - вітаю. Це ж найкращий варіант для тебе – Яричок повернувся на твої любі танці, тепер можна кинути Лео і зосередитись на конкурсі. Чи не так?

Слова найкращої подруги прозвучали як словесний ляпас, віл якого Яна навіть фізично похитнулась і ледь не впала з ліжка. 

- Та що з тобою таке? Я думала, що ти моя подруга, що ти на моєму боці, що ти даси пораду чи підтримаєш, вислухаєш, а ти що в школі, що зараз поводишся як стерво. 
Катя нічого не відповіла, лиш стиснувши губи щільніше. Залишатись тут і про щось сперечатись у Яни не було ні найменшого бажання, тож вона різко піднялась, кинула через плече сухе «Бувай, подруго», зробивши особливий акцент на другому слові, і так само як увірвалась, стрімко вилетіла з Катіної кімнати і квартири. 
Їй боліло і пекло від образи, непролитих сліз, які не хотіла показати батькам, від емоцій, які таки вибухнули і тепер зібрати думки до купи було не сила. Не залишилось сил навіть на найдієвіший спосіб самозаспокоєння – танці. До всього байдужа й розбита, вона перевдягнулась в тепліший одяг, сказала батькам що йде гуляти, не уточнюючи з ким, схопила навушники і забувши про все, просто гуляла дворами. 
Повідомлення від Лева, в якому хлопець повідомляв що вже у потягу й бажав доброї ночі, протверезило й змусило більш усвідомлено оглянутись довкола. Вже давно стемніло, вона в сусідньому дворі сидить на гойдалці й монотонно розкачується під улюблені треки. Побажавши хлопцю легкої дороги і доброї ночі, Яна пішла додому. Вночі вона погано спала. Якби ж вона могла б хоча б поплакати, але навіть сил на сльози не було. Її поглинула апатія.
Проте навіть такий байдужий стан не став на заваді її ранковому тренуванню. Вона поснідала, зібралась і пішла у танц клас без жодної думки чи емоції, так наче її вимкнули і вона стала бездушним роботом, який тільки й може, що рухатись.
На танцях вона відчувала себе не так як завжди – не було того захоплення й драйву, які супроводжували її раніше, навіть коли вона втратила партнера. І все ж, десь на кінець заняття, Яна почувала себе вже трохи краще, ніби рухи тіла потроху розморожували душу. Схоже її стан помітила й тренерка, бо після фінальних оплесків попросила дівчину залишитись для розмови.
- Як ти себе почуваєш сьогодні, Яно? 

- Все нормально. Трохи не виспалась тай по всьому.

- Добре. Я планувала з тобою підняти одну тему і оскільки Лева сьогодні не має, думаю що вона якраз на часі, - весь турботливий тон й вираз Али Дмитрівни зникли і перед дівчиною знов була її вимоглива тренерка.

- Яно, буду з тобою відверта, адже ти вже давно моя учениця і я знаю й бачу якими важливими є для тебе бальні танці. А ще я хочу для тебе кращого. 

- Ви хочете мені сказати, що Лео не тягне конкурсний рівень?

- І це також, хоча мушу визнати, що за ці два тижні він значно просунувся. Та не всього можна досягнути наполегливістю й старанністю, є ще природні задатки, особливості. Ти повинна розуміти що латина – це в першу чергу емоції. Ви вже в тій віковій групі де буде оцінюватись не тільки техніка виконання танцю, але й артистичність. А цього не навчиш, тим паче за півроку. Лев ідеальний партнер для класичної програми. Стриманий, уважний, сильний. А ти націлилась на латину.  З Яриком у вас це виходило, з Левом не вийде. Подумай над цим, дівчинко, і не втрачай даремно час і сили. 

Можливо, за іншого емоційного стану, Яна б дуже засмутилась, та зараз нічого не відчувала. Лиш відмітила, що є ще один привід для суму й нервів. От і все.

- Дякую, Ала Дмитрівно, я обов’язково подумаю над тим, про що ви сказали. 

Знову повернувшись до стану емоційної заморозки, Яна перевдягнулась в уже пустій роздягальні й повільно пішла в бік дому. Зайшовши в квартиру вона з порогу почула голос мами.

- Там у тебе гості в кімнаті. Катя вже годину чекає. А ми з татом якраз зібрались по магазинам. Він вже машину гріє. Тож не сумуй.
Мама поцілувала її в щічку, вдягнула пальто і пішла. А Яна, повільно видихнувши, роззулась і пішла в бік кімнати. На сварку не було сил. Ні на що зараз не було сил. Відкриваючі двері кімнати, вона не знала на що їй очікувати від розмови з подругою, але їй так хотілось помиритись і отримати її підтримку. 
 

Пошукала в Pinterest варіанти зображень пар класичної і латинської програми, щоб ви краще розуміли про що говорила Ала Дмитриівна.