֍ 12 ֍

Поки Яна приходила до тями, Лео витягнув з великої спортивної сумки, яку вона сьогодні бачила у нього в школі, боксерки і почав перевзуватись. Хлопець не скористався роздягальною і залишився у чорних джинсах і футболці. Разом з червоними боксерками на плоскій підошві це виглядало дивакувато.

Дівчата і хлопці, які виходили в зал розглядали Лева з цікавістю, дехто навіть підходив привітатись, адже пам’ятали його, та й бачились у школі. Новина про те, що у Яни буде партнер була сприйнята позитивно, особливо дівчатами. Ті, у свою чергу, підходили до дівчини і вітали.

Рівно о 17:00 Ала Дмитрівна неголосно включила музику для розминки, чим закликала усіх зайняти свої місця. Яна губилась, адже не знала, чи має щось підказувати своєму хлопцю, чи покластися на його пам’ять. Вирішила поки обрати другий варіант і поспостерігати за ним. Вона встала у перший ряд разом з іншими дівчатами, а Лео зайняв місце позаду неї у другому ряду. Інші хлопці спокійно посунулись. Почалась стандартна розминка. Яна час від часу ловила у дзеркалі погляди Лео і обмінювалась з ним посмішками. Через певний час, Яна відмітила скутість рухів хлопця, особливо на тлі інших. Якщо ноги Лео ще можна було похвалити за м’якість колін і пружність кроків, то руки і тулуб були прямими й надто різкими. Хлопець намагався встигати за тренеркою, та все ж збивався і виконував усе механічно. У цей час черв’ячок сумнівів  оселився в душі Яни – чи все вона продумала, коли уявляла Лео своїм партнером? Ставало дедалі видніше, що для участі в конкурсі йому треба буде докласти великих зусиль, а це ж тільки розминка. 

- Як ти? – з дещицею співчуття спитала Яна партнера, адже уявляла, як не просто відчувати себе новачком серед професіоналів. В якомусь сенсі вона так себе відчувала на його тренуваннях з самооборони. 

- Нормально, - відповів більш сухо ніж зазвичай, хоча раніше здавалось, що не можливо бути ще більш закритим, ніж він є.  

Друга частина тренування була присвячена повторенню пасадобля. 

- Я поки не бачу жодної пари, яка б чисто відтанцювала програму, тому пройдемось від початку без музики, - нарікала Ала Дмитрівна і відраховувала рахунок танцю. 

Яна хотіла стати в пару з Лео, та він відійшов під приводом необхідності випити води. 

Тренерка рахувала і робила зауваження й уточнення, пари розійшлись по залу й почали відточувати рухи, подекуди дивлячись то один на одного, то в дзеркало, або ж на Алу Дмитрівну чи інші пари. Лео все ще пив воду, а Яна не знала куди себе діти і що робити далі. Зрозуміло, що вчити зараз програму цього танцю не має сенсу. По-перше, вона сама поганенько її знає, а, по-друге, програма заважка для новачка, а всі інші пари танцюють від початку до кінця під справжній ритм, а не вповільнений. Не отримавши вказівок від тренерки, вона вирішила взяти все в свої руки.

- Я цю програму поганенько знаю, але основні рухи вивчила, - сказала підійшовши до хлопця. Може спробуємо самостійно їх вивчити? Я тобі покажу основний рух, а вже потім станемо в пару.

- Здається, я переоцінив свої навички, - не дивлячись їй в очі сказав Лео.

- Я вдячна тобі, що ти тут. І я розумію, що у тебе була велика перерва і ти багато чого не пам’ятаєш. Тому давай почнемо з основ.

- Сьогодні мене тренуєш ти, а завтра я тебе, - з посмішкою зазначив хлопець.

- Е, - Яна якось не думала щодо продовження тренувань з самооборони, адже вона вже отримала необхідний результат, і навіть перевершила свої очікування – хлопець звернув на неї увагу, запропонував зустрічатись і виявив бажання повернутись на танці. Тож нащо їй тепер туди ходити?

- А чи треба мені тренуватись, коли мене може захистити мій хлопець? – вирішила пожартувати і трохи пофліртувати з Лео.

- Одне не виключає іншого, - серйозно відповів він.

- Ну що ж, сьогодні треную я, а завтра ти, - довелось погоджуватись. Ходімо.

Вони стали в кут зали біля дзеркала, щоб бачити свої рухи у відображенні й одразу виправляти помилки. 

- Дивись. Пасадобль має розрахунок на вісімку. Рухаємось не з каблука, а з носка. Поки тримаємо руки біля талії, як тореадор. Робимо чотири кроки назад і з невеликим підскоком збираємо ноги разом, - показала Яна рух. Далі йдемо вперед на носках і переставляємо ноги навхрест. Тепер випади в бік і ведемо руками перед собою так, наче тримаємо червону тканину тореадора. І завершаємо більш глибокими випадами і рухами руками в гору наче тримаємо кастаньєти. 

Яна показала усю зв’язку рухів. 

- Якось так. А тепер спробуємо першу вісімку повільно і без рук.

На Янине здивування у них почало непогано виходити.

- Ти гарний вчитель, - похвалив її Лео.

- А ти гарний учень, - повернула комплімент цілком заслужено. 

- На сьогодні все. Ставайте на поклон, - покликала тренерка.

Усі знову, як і на початку тренування, вишикувались у два ряди перед дзеркалом, і зробили поклон в праву сторону й в ліву. Залунали традиційні аплодисменти, які постаралась перекричати тренерка.

- Чекаю усіх в середу, будемо відпрацьовувати пасадобль під музику. Лео і Яна залишитесь.