18. "Якщо хочеш, щоб я був щасливим..."

 — Дайте мені, будь ласка, — тест на вагітність, — звернулась я до аптекарки. 

Відчувала легке хвилювання, але разом з тим і радість. Вже місяць я не пила таблетки, цілком свідомо, хоча Філу нічого не сказала.  Я була переконана, що залишилося зовсім трішки для того, щоб він справді покохав мене…

— Тримайте, — вона простягнула мені тест. — Раджу цей, тут одразу дві тест-смужки. 

 — Дякую, — Я взяла тест, розплатилася й вийшла з аптеки. Додому було п’ять хвилин ходу, і я йшла дуже швидко. Мені не терпілося дізнатися, чи вийшло те, що я задумала. 

Кір був на роботі, тож я одразу пройшла в ванну кімнату… Тримала в руках тест і побачила, як на ньому прямо на очах проявляються дві смужки. 

Я радісно засміялась. У мене все вийшло!

Відразу взяла телефон і набрала номер Філа. З нашої поїздки до Львова минуло трохи більше двох тижнів, але ми регулярно зустрівчалися на “квартирі для ппобачень”.  За весь цей час у нас із Кіром не було сексу, тож це стовідсотково дитина Філа. 

Кір був весь в роботі. Хоча ми з ним нормально спілкувалися, але він ніби був сам по собі, а я сама по собі. Хоча мене це чудово влаштовувало. Все складалося як ніколи вдало..

— Алло? — нарешті почула я голос Філа. 

— Привіт, це я. Може, зустрінемося сьогодні? 

— Привіт. Давай, — відповів він. — Але не дуже довго, ми останнім часом трохи загрались. Буду о пʼятій, нормально?

 — Так, давай о п’ятій, — мені було трохи сумно, що доведеться так довго чекати, і все одно я хотіла сказати йому цю новину не по телефону. 

***

Вже о пів на п’яту я була там. Принесла з собою пляшку шампанського, щоб відсвяткувати новину. Була впевнена, що Філ зрадіє. Ну, може спершу буде здивований, але потім зрадіє. І можливо, після того, як він дізнається, що скоро стане батьком, він нарешті розлучиться з Мариною. Адже, на мою думку, ті його слова, що вона забере частину його майна та бізнесу — то була лише відмовка. Марина така тюхтійка, вона просто не буде ні за що боротися, знайти лише гарного адвоката — і все залишиться Філові. Ну, може, щось заплатить їй, але в нього багато грошей, не збідніє…

Я почула, що відчиняються двері і одразу вийшла в передпокій.

— Привіт, — підійшла до Філа і обняла його. 

— Привіт, — відповів він, одразу цілуючи мене в шию. — Ти, дивлюсь, в грайливому настрої…

— Так, скучила за тобою, — прошепотіла я і поцілувала його. 

— Я теж скучив, — сказав він мені в губи, відповідаючи на поцілунок і притискаючи  мене до стінки.

— А ще в мене для тебе є гарна новина, — все ж не витерпіла я. 

— Кір звалює кудись на ці вихідні? — він усміхнувся і облизнув губи, зазираючи  при цьому мені в очі.

 — Не вгадав, — Я теж усміхнулась. — Пробуй ще. 

— Невже він сказав тобі щось про них з Мариною? — тепер Філ злегка насупився.

 — Ти думаєш, вони досі зустрічаються? — я знизала плечима. — Мені так не здається. 

— А я чомусь впевнений в цьому на девʼяносто девʼять відсотків. Марина інакша, не така, як раніше, — замислено сказав він. — Прямо світиться останнім часом.

— Ну, навіть якщо і так, то хіба вона дуже тобі потрібна? — я зазирнула йому в очі. — Я думала, вона тобі набридла і викликає в тебе тільки роздратування…

— Я не кажу, що потрібна, я й сам не зупиняю її, ти ж бачиш, — він знизав плечима. 

— Тоді тим краще для нас, правда? — я відчула, що моє серце забилося вдвічі швидше. — Філе, у нас буде дитина…

— Що?... — він виглядав дуже здивованим. — Але ти пила таблетки, це неможливо…

 — Ну, таблетки іноді не спрацьовують, — я зітхнула. — Але, може, це знак, що ми маємо бути разом? Адже, мабуть, ти хотів дитину? 

— Ти спеціально це зробила? — він виглядав злим і роздратованим. — Хочеш одружити мене на собі?

 Мені стало сумно, але я вже добре знала його характер. Він завжди на все бурхливо реагував, був гарячковим. Нічого, трохи заспокоїться, і все буде добре…

— Якщо ти не хочеш одружуватися зі мною, то не одружуйся, — спокійно сказала я. — Але я хочу народити цю дитину, хочу, щоб у мене була дастинка тебе, бо я дуже тебе кохаю…

— Так, не хочу, — він кивнув і відсторонився. — І не буду. І дитина тобі ця теж непотрібна. Ти робиш це, щоб привʼязати мене, а не тому що хочеш "частинку мене", не обманюй. А я не дам себе привʼязати.

— Мені шкода, що ти так думаєш, — сказала я, зазираючи йому в очі. — Я не збираюся змушувати тебе до чогось. Але ця дитина дуже потрібна мені! 

— Зроби аборт, і все буде як раніше, — він зазирнув мені в очі. — Ми будемо разом.

— А якщо не зроблю? 

— Як ти це уявляєш? Кір же не зовсім ідіот… Ви ж не спали останнім часом, ти сама казала… — Філ зітхнув.

 — Ти зовсім не хочеш цієї дитини? — я все ж сподівалася, що він змінить свою думку. 

— З чого ти взяла, що я міг би хотіти її? — відповів він питанням на питання. — Я завжди був з тобою чесним. Не обіцяв одруження, не обіцяв нічого більшого за те, що в нас є. Несправедливо, що ти завагітніла, коли обіцяла пити таблетки!