Таємний санта

Глава 14. Листи, які гріють

Через кілька днів у Вербичах з’явилася нова традиція. У кав’ярні «Сніг і мед» встановили поштову скриньку Таємного Санти.

Люди залишали там листи — не з проханнями, а з подяками.

Марія прочитала один із них:

«Я перестала боятися вірити людям. Дякую, що нагадали, що добро існує».

Софія витерла сльозу, удаючи, що просто поправляє макіяж.

— Знаєш, — сказала вона, — це кращий дизайн, який я коли-небудь бачила. Дизайн людяності.

Данило фотографував усмішки відвідувачів, ловлячи моменти, які не потребували пояснень.

Подобається

#251 в Детектив/Трилер
#126 в Детектив
#227 в Різне

Відредаговано: 27.12.2025