Таємний санта

Глава 13. Після тиші

Після святкового галасу місто поступово поверталося до звичного ритму. Сніг на площі вже був втоптаний, але в повітрі ще тримався запах хвої та мандаринів.

Марія Левицька сиділа в бібліотеці, переглядаючи нову статтю в газеті. На першій сторінці — заголовок:

«Таємний Санта врятував Різдво у Вербичах».

Ілля зайшов тихо, ніби боявся порушити спокій.

— Я не прошу виправдання, — сказав він. — Лише хотів сказати дякую… за шанс усе виправити.

Марія подивилася на нього уважно.

— Найскладніше — не знайти правду, — відповіла вона. — А прийняти її.

Ілля кивнув. Вони обоє розуміли: довіра — крихка, але жива.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше